Слава ЗСУ!

Те оминайте.

Воїнство, гублячим Відсіч готов!

Владна над люблячим Тільки любов!

М ефістофель

Пече в печінку, в серце, в скронь! Це ж наддиявольський огонь! Сильніш пекельних тії врази!

Так ось чому зітхають цілі дні Відкинуті коханці, що ладні За милою зорить, звихнувши в’язи. І я!.. Куди я очі пориваю?

Раніш мені були бридкі без краю

Вони, мої одвічні вороги.

Та чимсь чужим душа моя обнята:

Мені до мислі ті любесенькі хлоп’ята,

І їх клясти не маю вже снаги...

Коли пошиюся я в дурні,

То більших дурнів не знайти.

Малята вредні, шурубурні,

Над вас немає люботи!

Скажіть мені, кохані голуб’ята,—

Ви ж також люциферський рід і плід? Кортить мені вас всіх розцілувати,

Воно, здається, так і слід...

Такі мені ви люб’язні і рідні,

Мов тисячі разів я бачив вас:

На постаті дивлюся миловидні І відчуваю мов котячий лас.

Ходіть до мене, дітоньки, благаю ж...

Ангели

Ось ми йдемо— чого ж ти відбігаєш?

Ми близимось — а ти од нас в підскок!

Ангели заходять круга і окривають всю просторінь.

Мефістофель (одтиснутий на передній кін)

Ви звикли нас лукавими взивати,

А вмієте незгірше чаклувати —

Чоловіків звабляти і жінок...

Оце так так! Оце так діло!

Мов любощів мені дано...

. Пойнято полум’ям все тіло,

А голови вже й не чутно...

Ну, опускайтеся, не вийтесь без кінця!

Але ж поводьтеся хоч трохи по-мирському. Хоча поважний вид вам личить як нікому, Але усміхнений ще краще до лиця.

Мене така усмішка пориває,

Як часто між закоханих буває —

Ледь світиться в куточках любих уст.

За всіх миліш ти, рославий молодче; Поглянь на мене хтивіше, салодче —

І на попів приходить м’ясопуст!

Не вадило б вам дещо оголитись,

Нема пуття з цнотливих тих хламид.

Ось одвернулись... Ззаду подивитись — Ще дужче розбирає апетит.

Хор ангелів

Люблячий пломінь,

Лагідний промінь!

Сяєвом правди Грішних направ ти

1, від погуби пут Збавивши їх,

Виведи їх на путь Райських утіх.

М ефістофель ( схаменувшись)

Що сталось? Весь я в виразках, як Йов, Самого страх бере при огляданні,

Та, обдивившися, я торжествую знов: Так, мого роду сили нездоланні —