Слава ЗСУ!

...Ще про Медузу казка не стара. — Медуза — в античній міфології дивоглядна істота, що поглядом своїм обертала людину в камінь. Герой Персей відтяв їй голову, якою прикрасив свого щита.

Там шумно й людно, — чистий Протер... — Притер — міський парк у Відні, місце гуляння «добірної» публіки.

Servibiiis — послужливий (латин,) — тил дилетанта.

Семірку в нас усі тут полюбляють... — Насміх над містичним числом

сім.

СОН ВАЛЬПУРЖИНОГ НОЧІ...

Написано 1796 — 1797 pp. Ця інтермедія виникла як продовження написаних спільно з Шіллером сатиричних чотиривіршів під назвою «Ксенії» (гостинні дарунки). Опубліковані 1796 р. в «Альманасі муз», «Ксенії» викликали страшенне обурення в таборі літературної реакції. Назва «Сон ВальпуржинсІ ночі» нагадує шекспірівський «Сон літньої ночі» (звідти ж узяті й деякі персонажі — Оберон і Титанія, цар І цариця духів-ельфів, Пук — один із ельфів, веселий жартун; образ Аріеля, світлого духа повітря, запозичений з іншої драми Шекспіра — «Буря»). У цій вставці — багато натяків на різні обставини тогочасного культурного життя, які іноді буває важко витлумачити (звідси розбіжність думок коментаторів).

...МідІнгівці жваві.. — Мідінг (? — 1782) — декоратор І машиніст Веймарського театру, на смерть якого Гете написав велику елегію.

Дух, шр тільки твориться — поет, який не має «власного голосу» і черпає своє натхнення з різнорідних джерел; така хватана і латана «творчість» позбавляє всякої життєвості. Парочка — очевидно, два співавтори-нездари. Цікавий мандрівець — той самий НіколаІ (див. прим. вище). Ортодокс («правовірний») — реакційний письменник Фрідріх-Леопольд Штольберг (1750 — 1819), який різко висіупив проти поезії ШІллера «Боги Греції» з позицій правовірного католицизму. Північний художник — очевидно, сам Гете (пор. його поїздку в Італію). Пурист — тут якийсь старосвітський академік, прихильник чепуркуватого псевдокласицизму.

Стара відьма — великосвітська святенниця. Флюгер — гадають, що Гете

має на увазі композитора й музикознавцю Йога нна-Фрі дріха Рейхардта (1752 — 1814), який, як здавалось поетові, виляв між Французькою революцією і недоброзичливо настроєним до неї веймарським класицизмом. Можливо, це просто узагальнений тип опортуніста» який завжди нюхає, звідки вітер віє.

Август Геннійгс (1746—1826} — письменник і видавець, літературний просвітник Гете А Шіллера. Музагет (провідник: муз, епітет грецького бога Аполлона) — назва альманаху Генній гса. Ci-devant (колишній) геній часу. — Геннінгс видавав журнал «Геній часу», в якому виступав проти «чужої духові християнства» класичної естетики Гете й Шіллера, а також проти їхніх «Ксеній». Все носом нишпорить, нюшить, І Чиє тут єзуїти- — Просвітник НІколаї всюди вбачає підступи єзуїтів. Журавель — Лафатер, прозваний так за «журавлину» ходу. Син світу — цебто людина без псевдонаукових передсудів; Гете має тут на увазі самого себе.

Та їх гамує голос дуб, /Як звірів — спів Орфеїв. — Орфей — казковий грецький співець, що приборкував диких звірів своїм співом і грою на лірі. Догматик — послідовник до кантівського філософського догматизму. — Ідеаліст. — Тут мається на увазі німецький філософ Йоганн-Готліб Фіхте (1762 — 1814)....Бігме, коли усе це — я, /То я таки безглуздий» — Натяк на основне положення суб’єктивного ідеалізму, згідно з яким зовнішній світ є витвором нашої свідомості, нашого «я» («Світ — це я»>. Реаліст — тут: філософ-емпірик. Супернатураліст — філософ, що визнає існування надчуттєвого світу. Мається на увазі теїст і противник кантівського раціоналізму Фрідріх ЯкобІ (1743 — 1819). Скептик — послідовник англійського філософа-агностика Давіда Юма (1711 — 1776).