Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фауст

Ми звемося Sans soucL- — Sans souci — без турботи (фр.); маються на увазі всілякі пристосуванці. Невдахи — французькі емігранти, що згадують блаженні дні розтрощеного «старого режиму». Блудні вогні — вискочки. Падуча зірка—демагог з блискучою, але короткочасною кар’єрою.

ПОХМУРИЙ ДЕНЬ

Написано до 1775 р. Це — єдина прозова сцена, що залишилася1 з «Префауста» нелеревфшованою.

НІЧ. ЧИСТЕ ПОЛБ

Написано до 1775 р.

В’ЯЗНИЦЯ

Сцену спочатку написано прозою (до 1775 р.) і значно пізніше перевіршовано.

Моя матиг ледашр.- — Пісня взета з німецької народної казки про дівчину, замордовану злою мачухою.

Ударили в дзвін, зламали жезла.. — За давнім німецьким звичаєм, дзвонили в «дзвін грішників» («Armesundergfocke»), коли вели злочинця на страту; над головою приреченого ламали білу суддівську палицю на знак того, що час приступити до виконання вироку.

Врятована! — Дописано в остаточній редакції. Вказує на символічну роль Маргарити в трагедії.

Другу частину «Фауста» Гете почав писати 1824 р. (йому тоді було вже 75 років), хоч окремі фрагменти й начерки існували раніше. Повністю трагедію викінчено лише 1831 р. Таким чином, Гете працював над «Фаустом» шістдесят років.

ДІЯ ПЕРША

Схема першої дії існувала вже 1816 р. Перші сцени написані ще 1807 р. Остаточно оброблено 1827 — 1830 pp.

ГАРНА МІСТИНА

Картини, навіяні враженням швейцарської подорожі Гете 1797 р. (околиці Фірвальдштедтського озера).

...Всю ніч, усі чотири пруги... — Римляни ділили ніч (власне, половину доби — від 6 години вечора до 6 години ранку) на чотири частини, що звались vig)Hae (сторожі).

Грімко, гучно грають Гори... — Гори (або Ори) у греко-римській міфології — богині часу, що стоять на сторожі небесної брами; в слушну мить вони громохко розчиняють її, пропускаючи вогняну колісницю Феба — бога сонця.

...Вітки, up спали в застумі духмянім... —Застум — затишне, самотнє, глухе місце.

ЦІСАРСЬКИЙ ПАЛАЦ

Зібралися, панове-радо? — Ланове-радо — звичайне звертання імператора чи короля до своїх міністрів і радників.

Канцлер, він же і архієпископ, — духовний князь. У Священній Германсько-Римській імперії канцлером був, як правило, архієпископ Майнцький.

...Принишкли гвельфи й гібеліни... — Гвельфи й гібеліни — дві основні політичні партії в Італійських землях у ХП — XV ст.; перші були прибічниками папства, другі виступали за Імператора.

~.в страшну ту давнину, /Я корди скрізь проносили війну... — Мається на увазі період «великого переселення народів» (навали готів, вандалів, гуннів) на межі стародавньої й середньовічної історії. І все те у землі лежить, мов на схороні, /1, як сама земля, належить теж короні — За давньогерманським правом, усі скарби, що лежать у землі глибше, ніж сягає плуг, належать королю (Із збірника законів «Швабське дзеркало»).

Над нами Сонце щирозолоте... — Астролог виголошує цю туманну тираду, вживаючи рад виразів двозначно — то s звичайному, то в алхімічному розумінні. В астрології відомі на той час сім «планет» мали кожна своє значення, і кожній відповідав певний метал: Сонцю — золото, Меркурієві — ртуть, Венері — мідь, Місяцеві — срібло, Марсові — залізо, Юпітерові — олово, Сатурнові — свинець.

Попередня
-= 226 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар