Слава ЗСУ!

Й була у нього блоха...

Ф р о ш

Ха-ха! Блоха! Приємна вість!

Блоха у нас жаданий гість.

Мефістофель

( співає)

Жив цар колись в давнину,

Й була у нього блоха;

Мов рідную дитину,

Він ту блоху кохав.

Велів кравця позвати.

Прийшов к ньому кравець:

«Поший мерщій паняті Штанці і жупанець!»

Брандер

Хай нагадать кравцеві не забудуть,

Щоб пильно міру добирав,

Бо він пропав, навік пропав,

Якщо штанці у брижах будуть.

Мефістофель

В саєти, в адамашки Блоху вдягли кругом,

Обвішали у стяжки,

Оздобили хрестом.

Міністром стала скоро —

Аж сяють ордени,

Весь рід взяла до двору,

Всіх вивела в пани.

А ті вже не давали Спокою дворакам,

Царицю — й ту кусали,

Шпигали її дам.

Не стало впину злющим,

Ні вбить, ані зігнать...

Ми ж трощим їх ще й плющим.

Хай спробують кусать!

Хор

(весело)

Ми ж трощим їх ще й плющим.

Хай спробують кусать!

Ф р о ш Браво! Браво! Молодець!

З і б е л ь Блосі — блошиний і кінець!

Брандер Між нігтів згинуть їй дано!

Альтмаєр Віват свобода! Віват вино! Мефістофель

На честь свободи — так, пилась би всмак

чарчина,

Якби у вас були хоч трохи кращі вина.

З і б е л ь Ізнову та ж балаканина!

Мефістофель

Боюсь зробити кривду шинкарю,

А то б я дав вам для спробунку Із похідного льоху трунку.

З і б е л ь Нічого! Я вас помирю!

Ф р о ш

Дамо вам похвалу, як буде до вподоби.

Та цур! Щоб не маленькі проби!

Тут треба, щоб суддею буть,

Добряче цівкою смикнуть.

Альтмаєр Це гості з Рейна, річ видима.

Мефістофель Добудьте десь свердла!

Брандер

А що свердлом робить? Хіба в вас тут і кухви за дверима?

Альтмаєр Он в шинкаря в кутку начиння все лежить.

Мефістофель (бере свердла; до Фроша)