Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
М а р т а
( надходить)
Вже поночі.
Мефістофель
Так, нам додому час.
М а р т а
Я довше б вас лишитися просила,
Але лихі тут люди в нас.
Неначе їм нема другого діла,—
Вони завсіди
Розглядують, що робиться в сусіди,
1 пустять поговір — хоч хай хто як живе... А наша парочка?
Мефістофель
Десь аж у тій алеї...
Прудкі метелики!..
М а р т а
Він закохавсь у неї. Мефістофель Вона у нього! Діло світове!
Маргарита вбігає, стає за дверима, притуляє пальця до вуст і виглядає крізь щілку.
Маргарита
Іде!
Фауст
(увіходить)
ІЬк ти дражнить? Стривай, як уловлю, Узнаєш!
(Цілує її).
Маргарита (обіймає його й цілує)
Голубе! Я так тебе люблю!
Мефістофель стукає.
Фауст
(аж тупнув ногою)
Хто там?
Мефістофель
Свої!
Фа уст
Ну й гад!
Мефістофель Налюбишся потому.
М а р т а (надходить)
Так, пане, пізно вже.
Фауст
Провести вас додому? Маргарита Та мама ж... Прощавай!
Фауст
Ти кажеш, щоб я йшов?
Прощай!
М а р т а
Adieu!
Маргарита
Ми стрінемося знов.
Фауст і Мефістофель виходять.
Маргарита
Мій Боже, що за чоловік!
Він думав, думав цілий вік,
Ляж — дурнісіньке дівча,
Лиш слухаю, як він навча.
0 Гретхен, Гретхен, бідна ти,
1 що він міг в тобі знайти?
ЛІС І ПЕЧЕРА
Фауст
(сам)
Високий духу, дав мені ти все,
Усе, чого просив я, Недаремно Мені явив ти лик свій пломенистий. Природу дивну дав мені в уділ,
