Слава ЗСУ!

Лишайсь сама,

Заломлюй білі ручки! Кохать — кохай,

А розум май,

Не потурай,

Доки не дасть обручки!

Валентин

(виступає)

Кого ти надиш? Сакрамент! Розпроклятущий щуролове! Строщу я вщент твій інструмент, Те ж буде вмент і співакові!

Мефістофель Готова цитра, квдай в грязь.

Валентин А зараз череп тільки хрясь! Мефістофель

(до. Фауста)

Ну, докторе, яви одвагу!

Сміліш! Я ж поруч ось стою! Виймай мерщій із піхов шпагу! Коли! Штирхай! Я відіб’ю.

Валентин Ану ж відбий!

Мефістофель А чому й ні! Валентин

Іще!

Мефістофель

Давай!

Валентин

Сам чорт на його стороні! Це що ж таке? Мов руку одняло...

Мефістофель (до Фауста)

Коли!

Валентин

( падаючи)

Ой-ой!

Мефістофель

От і готов, дурло! Тепер тікаймо звідси пріч!

Ти ж чуєш, здійняли вже галас. Поліція б зі мною не змагалась,

А карний суд — то інша річ.

Пішли.

М а р т а (у вікні)

Сюди! Сюди!

Гретхен (у вікні)

Вогню! Вогню!

М а р т а Рятуйте, завели різню!

Народ Убитий ось один!

М а р т а (виходячи)

А вбивці ж де? Втікли куди? Гретхен ( вибігаючи)

Хто це?

Народ Це матері твоєї син. Гретхен Всевишній! Пощади!

Валентин

Вмираю! Скоро вимовить,

Зробить — іще скоріш.

Баби, покиньте скиглить-вить І слухайте пильніш!

Bd обступають його.

Ти, Гретонько, ще молода,

Ума в тобі шукать шкода,—

Ідеш ти не туди...

Що робиш, треба дороблять:

Коли вже з тебе вийшла...

То хоч на всю блуди!

Гретхен Ой брате! Боже! Ти ж ганьбиш... Валентин

Та ти хоч Бога вже облиш.

Що сталось — не розстанеться, Що має стати — станеться.

З одним ти нишком впала в гріх, А там і троє буде їх,

А дійде до дванадцяти —

З всім містом будеш знаться ти. Як тільки вродиться ганьба,