Слава ЗСУ!

Мефістофель

Чіпляйсь за ребра скель чимдуж,

Бо в прірву звалишся, то буде не до ігор. Гускне ніч од імли завій...

Чуєш? Бором реве борвій!

Сполошились сови вирлаті.

В вічнозеленій палаті Вітер колони рушить,

Гілля трощить і крушить,

Стовбур’я стогне в одчаї,

Коріння вивертом зяє.

І страшно грьопає враз додолу Мішма, шкереберть все те посполу,

1, розгулявшись по вітровалі,

Буря регоче в проваллі.

Чуєш крики — дальше й ближче?

Чуєш гуки — вище й нижче?

З усіх верхів, з усіх низів Рине скажений чаклунський спів.

Хор відьом

Весь Брокен од відьом зацвів,— Жовта стерня, зелений сів.

Зібрався там увесь кагал,—

Сів Уріан на трон із скал.

Усяк навзаводи летить,

Відьма п...ть, а цап смердить.

Голос

Старенька Баубо в стороні Одна трюхика на свині.

Хор

Хвала тому, кому хвала!

Нехай би Баубо нас вела!

Вперед, стара! Щодуху дми!

А за тобою — ми, відьми!

Голос Ти кудою ішла?

Голос

Мимо Ільзенштайна.

До сови у гніздо зазирнула стайна,

Аж та витріщилась.

Голос

Взяв би тебе дідько! Чого ти так швидко?

Голос

Я півбока драна,

Дивись, яка рана!

Хор відьом

Далекий шлях, широкий шлях,

А всі стовпились — просто жах,

Всіх вила колють, мітли рвуть,

І мати дохне, й діти мруть.

Відьмаки

( півхором )

Ми тут повзем, як слимаки, Попереду усе жінки.

До зла баби йдуть, як на мед —

На тисячу ступнів вперед.

Другий півхор

Та ми не заздрим на бабів,

Тм треба тисячу ступнів,

А чоловік — одразу скік!

І перегнав весь той потік.

Голос ( зверху)

Ходіть до нас сюди з озір!

Голос

(знизу)

Хотіли б ми до гір, на шир,