Слава ЗСУ!

Та миємось, уже чистіш води,

Зате й безплідні назавжди.

Обидва хори

Вже місяць змерк, світ зірок стух, 1 вихор стих, і вітер вщух,

Лиш ми, відьми, тут шумимо, Мільйони іскор метемо.

Голос

(знизу)

Пождіть! Пождіть!

Голос

(зверху)

Це хто з провалля там ячить? Голос

(знизу)

Мене візьміть! Мене візьміть!

Я лізу більше трьох століть...

Яка тяжка до верху путь,\'

А все ж кортить з своїми буть.

Обидва хори

Сідай на вила, на козла,

Дістань кола чи помела;

Бо хто сьогодні не злетить,

Тому в багні довіку скніть.

Недовідьма

(внизу)

Я вже давно тут дрібочу,

Але, як інші, не злечу;

Із дому йду усіх раніш,

Сюди прийду — усіх пізніш.

Хор відьом

Чарівна масть одваги дасть,

Оберне всяку річ у снасть,

Учинить човен із ночов,—

Хто вверх не сплив, той вниз пішов...

Обидва хори

Ми облетіли гору в млі,

Аж захотіли до землі.

Весь луг сирий скорій укрий,

Відьомський рій, відьмацький рій!

(Опускаються ).

Мефістофель

Біжать, летять, свистять, стукочуть, Скриплять, шиплять, киплять, клекочуть, Смердять, іскрять, горять, печуть! Відьомський дух повсюди чуть!

Держись мене, бо зразу відітруть.

Та де ж ти?

Фауст

(здалека)

Тут!

Мефістофель

Вже встигли відіпхати?

Та я ж таки господар хати!

Дорогу Фоланду! Гей, люба чернь, роздайсь! До мене, докторе! За мене враз хапайсь,

Та й виб’ємось з цієї товчі.

Нащо вже й я, а чую прилив жовчі.

Мене мов тягне щось туди, в оті кущі,

Щось блима там, мов очі вовчі...

Ходім, ходім туди мерщій!

Фауст

Дух заперечення! Ну що ж, веди де хочеш, Коли вже ти увесь із протиріч;