Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Фауст

Все вбираючи у цвіт,

Як зелені пишні вруна Звеселять цей земний світ,—

Всіх нещасних привітає Дух великий — ельф малий,

Всім поможе, не спитає,

Хто з них добрий, хто лихий.

Ви, що в’єтесь над його головою,

Музикою надземно-чарівною Втишіть печаль, журбу його німу!

Спиніть в душі докорів біль напругий І спогадів розвійте хмуру тьму,

Всю ніч, yd чотири пруги Спокою доглядаючи йому.

Приспіть його пестливістю своєю,

Скропіть його росою забуття,

Щоб він спочив і тілом і душею,

Набрався сил до нового життя.

Святий обов’язок звершіть —

На світлий світ його верніть!

Хор ельфів (поодинці, вдвох, гуртом,— то по черзі, то разом)

(Серенада)

Теплий легіт тихо віє І зелений пестить лан,

Сонну землю звільна криє Запашний нічний туман. Загойдаймо жаль у серці,

Мов в колисці маленя,

Очі страдника, мов дверці, Зачинімо світлу дня.

(Ноктюрн)

Зорі з лоти і, зорі срібні Зазорілися, яркі,

І великі й дрібні-дрГбні,

І далекі і близькі.

У озер дзеркальнім лоні Заяскріли, повні чар,

А на мирнім небосклоні Плавле місяць-володар.

(Світанкова)

Горе й радість — все в минулім, У безодні забуття:

Віруй, віруй серцем чулим В день новий, нове життя!

Он долина зеленіє,

На узгір’ї мріє гай,

І на нивах зримо зріє І хвилює урожай.

(Побудка)

Щоб бажання всі здійснились, Глянь у далеч ту ясну!

Пута змори вже зносились, Скинь пусте лушпиння сну! Встань, дерзай, не знай вагання, Хай оспала жде юрма!

Все можливе для змагання Благородного ума!

Громохкий гомін вістує появу сонця

Аріель

Грімко, гучно грають Гори, Чують, знають духів хори — День новий заблисне скоро.

Вже гримкоче брама неба,

Вже гуркоче повіз Феба —

Світлу сонця — світлу путь!

Золотії сурми грають,

Зір стенають, слух вражають,

Хоч не всім нечутне чуть.

Швидше, швидше крийтесь, діти,

Глибше, глибше, в квіти, в віти,

В шпари скель, між трав густих,—

Бо оглухне, хто не встиг.

Фауст

Прокинулось життя кипуче знову, Голубливо вітаючи світання;

Ти, земле, знов явила міць чудову — Наснажує мене твоє дихання,

Бажанням дії трепетно проймає, Розбуджує нестримне поривання В нове буття, високе і безкрає.

Попередня
-= 84 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар