Слава ЗСУ!

Хоч маски ти толкуєш якнайліпше,

А не спромігсь у річ заглянуть глибше, Бо не герольдові збагнуть Позверхніх явищ дійсну суть.

Та не люблю я ворожнечі;

Володарю! Тепер до тебе речі.

(Звертаючись до Плутона).

Чи не довірив ти мені Ці коні — вихри вогняні?

Чи ж не керую завше ними Я за вказівками твоїми?

Чи ж мій шалено-бистрий літ Не дав тобі пальмових віт?

Чи ж я не став у обороні Твоєї слави до борні?

Чи ж не завдячуєш мені Ті лаври, що твої вінчають скроні?

Плутон

Ти свідчення від мене хочеш? Слухай, Що я скажу: ти дух від мого духа; Мені до послуг ти стоїш,

Хоч сам од мене багатіш;

Отой вінок, що я від тебе маю,

Я над усі корони поважаю,

І мовлю я перед усіми:

Поете, ти єси мій син любимий.

Хлопець-візник

(до натовпу)

Свої найкращії дари Розсипав рясно я згори;

То тут, то там на голові Іскрини жевріють живі;

Літають вогники блудні,

Де затримаються, Де й ні;

Лиш де-не-де ярке, ясне На хвилю сяйво спалахне;

Та найчастіше та краса Ще не помічена згаса.

Гомін жінок А хто сидить там у задку?

Ви бачили мару таку? Худий-худкнций, мов сто днів Нічого він не пив, не їв;

Коли поганця і вщипнуть,

Не заболить йому, мабуть.

Худий

Та гетьте, гаспидські баби!

Не вгодиш вам, що не роби.

Коли жінки в хазяйстві дбали, Мене ще скнарою всі звали,

Тоді заможний був наш дім:

Все надбання лишалось в нім. Добра набгав я повні скрині,

Та це за ваду мають нині!

Тепер такі жінки пішли,

Що все б із хати рознесли;

У них схотінок більш як грошей — Це розрахунок нехороший. Чоловікам нема снаги,

Куди не кинуться — борги...

А жінці що? Як щось там має, Ганчір’я зразу накупляє,

Та ласо їсть, та п’є усмак В гурті коханців-гальтіпак;

Тим злото нам цінніш здається: Тепер не скнара, а скупець я.

Одна жінка

Скупуй собі, скнарюй, як хочеш,

З драконським кодлищем скупим! А чоловіків чом морочиш?

І так уже від них терпим.

Жінк и гуртом

Та дай по писку кістякові!

Проява капосна яка!

Скривився, дума, що зляка!

Та й ті дракони — все цяцькові,

Трусніть — і дасть він сторчака!

J

Герол ьд

Ось я жезлом вас втихомирю...