Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

— Це запрошення — пастка. Якщо я помиляюся, чого дуже хотів би, після. нього настане контакт. Однак я не бачу жодних підстав для оптимізму. Наявність на планеті держави, яка дотримує нейтралітету у війні з космічною сферомахією, що триває вже мінімум сто років, цілком реальна, але неможливо, щоб вона прийняла космічного гостя без згоди держав, які воюють між собою. За повідомленням, ці держави висловили свою згоду. Я спробував уявити собі, що ми — один із генеральних штабів Квінти, і відповісти на запитання, як реагувати на відозву, звернену через пришельця до всього населення. Такий штаб знає вже чимало про потенціал пришельця. Знає, що не зможе ліквідувати його в просторі, бо вже намагався це зробити доступними йому способами — хоча, можливо, ще не всіма. Знає, що пришелець, щиро кажучи, не агресивний, хоча намагався домогтись контакту демонстрацією сили, але застосував її проти безлюдного Місяця, хоча й значно меншою затратою засобів міг дошкульно вдарити в льодове кільце, якому вже й так небагато бракує до розпаду. Знає безперечно також те, що коли не він сам чи, можливо, в короткочасному альянсі з супротивниками, то в усякому разі Квінта—головний винуватець луноклазму з катастрофічними наслідками; я підкреслюю: він знає це напевне, бо не можна вести воєнних дій у космічному масштабі без висококваліфікованих науковців. Нові штабні знання можна здобути тільки на підставі непрямих доказів. Задовго до опанування гравітацією пізнають її властивості аж до граничних у вигляді колапсів Чорних Дірок. Спосіб, яким ми відбили їхній нічний напад, був для них несподіванкою. Та якщо в них є варті чогось фізики, то вони зрозуміють, що гравітаційна оборона для корабля на планеті самогубна так само, як і наступ. На підставі релятивістики не можна вивести таку конфігурацію поля щільного тяжіння, щоб корабель, який випромінює це поле, не знищив себе разом з планетою.

Я збираюся послати два спускні апарати у вказаний район і припускаю, що вони не наразяться там на анінайменшу небезпеку. Якщо квінтяни хочуть заманити «Гермес» на планету, то наші посланці повернуться. Вони не можуть повернутися з нічим; для них там щось уже буде інсценовано, щоб викликати в нас довіру й зацікавлення. Гостинні квінтяни дадуть нам наздогад, що справжній контакт — це зустріч живих істот із живими істотами, а не з машинами. Це важко заперечити. Тож якщо події розвиватимуться приблизно так, як я сказав, «Гермес» здійснить посадку, й тоді станеться остаточна розв’язка. Повернувши з планети спускні апарати,— на борт ми їх не братимемо, бо після всього, що сталося, я волію сто разів перестрахуватися, аніж раз проявити необережність,— ми повідомимо їх про посадку.

Переходжу до деталей операції. Після запуску апаратів ми на середній швидкості полетимо від Квінти в бік Сексти. Обидві планети корисні для нас — вони приблизно однаково протистоять щодо Сонця. Наші зонди вже дослідили Сексту. І ми знаємо, що це — безповітряне небесне тіло з високою сейсмічністю й через те непридатне ні для колонізації, ні для розміщення на ній військових баз. Значно більшу загрозу, ніж ворог, для них становила б сама планета. Ми ввійдемо в тінь Сексти, а «Гермес», який у цей час вийде з-за неї, нічим не відрізнятиметься здалеку від нашого корабля. Інша річ зблизька, але я припускаю, що вони напевно не чинитимуть йому перешкоди аж до входу в атмосферу. З погляду сидеристики вони могли б атакувати його вже в іоносфері, але я не вірю, що вони це зроблять. Корабель після м’якої, нормальної посадки буде для них набагато ціннішою здобиччю, ніж корабель розбитий, а також буде менше готовий до агресивних дій, ніж корабель, який робить посадку кормою вниз на стовпі вогню й завдяки цьому має шанси на маневрування або й утечу.

Цей «Гермес» посилатиме й прийматиме радіосигнали, буде оснащений силовою установкою, яка зробить можливою посадку, щоправда, тільки одноразову. Жодного безпосереднього зв’язку з нами він не матиме. Я закінчую: наша відповідь залежатиме від того, як його там зустрінуть.

— Содом і Гоморра? — запитав нарешті Араго. Стірґард добру хвилину дивився на ченця, а потім відповів з неприховуваним роздратуванням:

— Ми не переступимо Святого письма, ваше преподобіє. Ми звернемось тільки до першого видання. Нове втратило свою актуальність, бо ми вже не раз підставляли щоку. Нової дискусії не буде. Вона безпредметна, оскільки не ми вибираємо між Старим і Новим завітом, а вони. Солазер уже перебудовано? Ель-Салям це підтвердив. А ҐОД працює за програмою «СГ»? Гаразд. Тепер обговорімо питання про спускний апарат. Цим займуться колеги Ротмонт і Накамура. Але після вечері.

Попередня
-= 113 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!