Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

— Панотець має звичку характеризувати нашу програму за допомогою міфологічних образів,— засміявся Лаугер. — «Еврідіка», «Юпітер», «Аїд», «Цербер»… Ми й справді чимало накрали в стародавніх греків. Власне, й наш корабель мав би зватись «Арго», а ми — психонавтами. Ми намагатимемося завдати якнайменше шкоди будь-кому. Ось чому експедиція буде така заплутана.

— Contra spem spero… — зітхнув чернець. — А втім,— додав він,— я був би радий помилитися.

Лаугер, здавалося, вже не чув його, думаючи про щось своє.

— Поки ми наблизимося до Квінти, в них тим часом мине щонайменше триста років, а в нас на кораблі лише рік. Це означає, що ми доберемося до них уже тоді, коли вони перебуватимуть у верхній частині «вікна». Тільки б устигнути вчасно. Секунди розбіжностей у наших маневрах можуть або неймовірно затримати, або прискорити наш політ. А щодо шкоди… Адже превелебний отець знає: стехнізовані цивілізації інертні, хоча й не стаціонарні. Інакше кажучи, їх важко збити з визначеного курсу. Хоч би що там сталося, ми не спустимося до них у ролі богів з неба. Ми не шукали первісних культур, і в СЕТІ немає астроетнологів.

Араго мовчав, дивлячись на фізика з-під ледь примружених повік. Третій

учасник розмови врешті наважився запитати:

— А чи це буде добре?

— Що саме? — здивувався Лаугер.

— Визнати неіснуючими тих, хто не потрапив у поле нашого зору. Таке зрівняння може бути доречним лише з практичного погляду…

— Його можна також назвати «опортунізмом», якщо це комусь до вподоби,— холодно відказав Лаугер. — Ми обрали завдання, яке нам до снаги. «Вікно контакту» має емпіричну раму, але воно має також і етичне обґрунтування. Ми не ввіллємо в голови печерних жителів мастила, дистильованого двадцять другим століттям. Зрештою, що там pluralis maiestaticus. Я був одним із співавторів програми, і тут я опинився тому, що під контактом розумію обмін знаннями. Обмін. Не опіку, не нав’язування меліористичних повчань.

— А що, коли там панує зло? —раптом спитав Араго.

— А чи існує універсальне зло? — подумав уголос Лаугер.

— Гадаю, існує;

— Тоді треба було сказати «non possumus!» і заперечити програму…

— Я всього лиш виконував свій обов’язок. З цими словами Араго підвівся, ледь схилив перед ними голову і вийшов. Розкинувшись у кріслі, Лаугер невдоволено скривився, поплямкав губами, ніби відчув гіркий смак, і пробурмотів заперечливо:

— Я шаную його за те, що він виводить мене з рівноваги. До всього приробляє крильця. Або роги… Ну, досить про це. Я не для цього хотів вас бачити. Ми ладнаємо на Квінту розвідувальний корабель. Він має сісти на планету. Це «Гермес». Полетить дев’ять або десять чоловік. Склад командної четвірки затверджений. Решту вибиратимемо голосуванням — за фахом. Чи ви б хотіли висунути свою кандидатуру?

Астронавт спершу не зрозумів, про що йдеться.

— Ну, сісти там…

Його кинуло в жар. Недовіра і захват! Лаугер бачив, як у нього заблищали очі і, випереджаючи його, уточнив:

— Бути кандидатом — ще не означає потрапити до групи. Вирішуватимуть тут зовсім не наукові якості. Найвидатніший теоретик цілком може закаляти штани. Потрібні люди несхитні. Яких нічого не зламає. Герберт — чудовий психотонік, психолог, знавець людських душ, але мужність у лабораторії не перевіриш. Чи знаєш, хто ти? Астронавт пополотнів:

— Ні.

— То я скажу тобі. У Бірнамському лісі загинуло чимало водіїв крокуючих машин, їх зненацька захопило виверження тамтешніх гейзерів. То були фахівці, які виконували доручену роботу, і жоден з них не знав, що йде на неминучу смерть. Двоє добровільно пішло на їхні розшуки. Ти один із тих двох.

— Як ви можете це знати? Доктор Герберт запевняв мене…

— Доктор Герберт та його асистент — то корабельні лікарі. Вони добре знаються на медицині, але не на комп’ютерах. Вважали, що мають зберігати лікарську таємницю — коли вже не пощастило виявити особу воскрешеного. «Травмування психіки» — такий у них аргумент. На «Еврідіці» немає підслуховування, але є центр із пам’яттю, яку не можна стерти. Доступ до нього мають командир, перший інформатик і я. Сподіваюсь, ти не скажеш про це лікарям?

— Не скажу.

— Це б їх засмутило. Вірю, що ти цього не зробиш.

— Хіба вони не здогадаються, коли…

— Не думаю. Лікарі систематично перевіряють стан здоров’я всього нашого екіпажу. Голосування таємне. Голосує рада. З п’яти голосів ти отримаєш три. Я так гадаю. А кажу тобі це вже тепер тому, що ти повинен серйозно попрацювати. Я знаю: ти показав на тренажерах добру астрофізичну підготовку, але на рівні вимог минулого століття. Як на ті часи, вона дорівнює першій категорії, сьогодні ж цього не досить. Протягом року ти будеш міжзоряним школярем. Якщо вивчиш урок, то побачиш квінтян. А тепер бувай, бо в мене сила-силенна боргів — треба їх відробляти.

Попередня
-= 46 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!