Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

Через дві сотих секунди після загоряння кавітаційних головок увесь Місяць укрився жовтавою хмарою, такою густою, що супутник розрісся, мовби розбух. Потім він неквапом, ніби в сповільненому фільмі, почав розколюватися на несиметричні шматки, як апельсин, котрий розривають невидимі пазурі, а з тріщин кори довгими пострілами бив ясно-вогняний пал, схожий на сонячний. На восьмій секунді кавітації клуби вогняних ударних хвиль надали шматованому Місяцеві форму велетенської неопалимої купини в вакуумі. Сліпуче сяйво затьмарило найближчі зірки. В гравітаційній рубці всі покам’яніли біля моніторів. Чути було тільки цокіт хронометрів, які відлічували хід луноклазму, а з клубовиння вогню вилітали огорнені курявою й розриваючись, мов картеч, альпи, кордільєри, везувії. Нарешті ця потворна хмара, що спершу схожа була на круглий кущ, почала поволі розтягуватись. Не треба було дивитись на прилади, щоб зрозуміти: через кілька годин Місяць почне падати на планету. Добре це чи погано — він влучив у’неї віддалік від льодового кільця, і тільки близько півночі рій уламків, стикаючись один з одним і спалахуючи фейєрверком, над самою атмосферою прошив його льодову поверхню.

Так демонстрація сили обернулася на катаклізм.


КОСМІЧНА ЕСХАТОЛОГІЯ


Після обіду другого дня Стірґард запросив до себе Накамуру та обох пілотів. Зразу ж після катастрофи, застосувавши всю силу маневрового агрегата, «Гермес» піднявся над екліптикою, щоб уникнути хмари місячних уламків, і взяв параболічний курс на Сонце. Водночас він викидав за корму радіозонди та трансмітери. Вони передавали дані, на підставі яких стало зрозуміло, що Квінта стягла на себе всі уламки розбитого Місяця, бо залп балістичних ракет настільки порушив кавітацію, що удар зрикошетив планету.

Його наслідки, за якими спостерігали оптично, хоч корабель уже потроїв відстань од Квінти, були страхітливі. З океанічного епіцентре розбіглися цунамі. Маси води, піднятої на стократну висоту найбільших припливів, залили передусім східне узбережжя Гепарії й тисячомильним фронтом затопили її величезну рівнинну територію. Океан ринув у глиб суходолу, утворюючи озера завбільшки з море, бо глибоку плиту літосферичної мантії Квінти було зім’ято, й води заповнили депресії на поверхні.

Водночас більйони тонн води, виштовхнені кипучою парою над стратосферу, оточили суцільним шаром хмар усю планету, і тільки тонке льодове кільце блищало над ним на сонці, мов бритва.

Стірґард зажадав од Накамури доповіді про результати спіноскопії, яка ні на секунду не переривалася після луноклазму. Зразу ж після того, як луноклазм закінчився, Стірґард наказав вистрелити з борту корабля і вивести на орбіту Квінти поперед неї і позад неї найважчі магнетронні агрегати — справжні молохи разом із сидеральними живильниками, кожен масою в сім тисяч тонн, й оточити планету, аби захиститися від можливої атаки метальників когезійного тиснення. Це були бомбові грасери одноразового використання. За планом, який виробив штаб SЕТІ, вони мали служити для анігіляції астероїдів, якби «Гермес» зустрів їх дорогою до Квінти й через свою світлову швидкість нездатний був би маневрувати з метою обминання перешкод, зіткнення з якими не витримали б захисні щити.

Перш ніж Накамура встиг поінформувати командира про дані спіноскопії, той несподівано запитав другого пілота, Темпе, звідки він знає стародавній латинський девіз «Мето те ітрипе Іасеззії», яким закінчив недавню нараду.

Темпе не пригадував.

— Навряд чи ти коли був філологом. Швидше ти читав По. «Барило Амонтільядо».

Темпе розгублено похитав головою.

— По? Того, що писав фантастичні оповідання? Хтозна… А втім, я не пригадую, що читав… перед Титаном. Хіба це так важливо?

— Це ми ще побачимо, але трохи пізніше. А зараз прошу результати етнографії.

Накамура ще й рота не встиг розтулити, як Стірґард докинув:

— Апаратуру теж було атаковано?

— Двічі. Грасери знищили кілька десятків ракет. Голенбахівські дифракції перервали прийом спінограм без шкоди для зображення.

— Звідки стартували ці ракети?

— З бомбардованого материка, але з території, яка уникла катастрофи.

— А точніше?

— З чотирьох Пунктів гірської системи, що на п’ятнадцять градусів нижче від полярного кода. Пускові установки розташовані в глибині імітованих скель. Таких установок там чимало — аж до тропіка. Зйомки виявили їх добру тисячу. Безперечно, їх значно більше, але найчіткіше вдалося розрізнити ті, які стояли перпендикулярно до Імпульсного поля. Планета обертається, а поле лишається непорушним. При безперервній спіноскопії виникло б зображення, яке не мало б ніякої цінності,— все одно, що людина, котра крутиться перед рентгеном на всі боки, коли їй роблять знімки. Через те ми перейшли на моментальну томографію в мікросекундах. Досі зібрано кільканадцять мільйонів кадрів. Я хотів дочекатись повного оберту Квінти, а вже тоді передати всі стрічки ҐОДові…

Попередня
-= 92 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!