Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

«Так. Вони можуть тимчасово об’єднатися проти нас. Яка гра виникає тоді?»

«Гра за правилами, які важко передбачити. Вони виникатимуть і змінюватимуться залежно від змагання. Через те невідомо, чи функція відплати містить у собі додаткові величини. Гра швидше дасть у підсумку нуль, бо жоден із гравців, включаючи й нас, не матиме ніякого зиску. Всі зазнають збитків».

«Ризик не можна звести до нуля. Але де мінімум?»

«Я не маю достатніх даних».

«Давай без достатніх даних».

«Ослаблення фрустрації з приводу нерозв’язних завдань не лежить у сфері моєї розрахункової спроможності. Командире, не вимагай від мене неможливого. Деревце еврези не є божим деревом Пізнання».

Після останніх ҐОДових слів запала тиша, і Стірґард уклав у відтворювач другий кристалик, повідомивши, що це — уривок діалогу з ҐОДом зразу ж після луноклазму. І справді — всі знову почули голос машини:

«Раніше ризик був тільки непередбачуваний. Тепер він набув сили трансфінальної, тобто незліченної численності. Мінімакс лишився тільки у відступі».

«Чи можемо ми примусити їх до капітуляції?»

«Теоретично — так. Наприклад, через поступове стискання техносфери їхніх сутичок».

«Через деструкцію всіх бойових засобів у всьому просторі Дзети?»

«Так».

«Які шанси контакту за такої операції?»

«Мінімальні при найоптимістичніших передумовах, а саме: що наше витрачання сидеральних потужностей ітиме без перебоїв; що квінтяни збережуть інертність роззяв при зніманні лушпиння з їхньої автомахічної цибулини в Космосі, а також, що, позбавлені цього Лушпиння, вони вступлять у стагнацію озброєння. У категоріях теорії ігор це було б таке ж диво, як і головний виграш у лотерею того, хто не придбав жодного лотерейного білета».

«Познайом нас із варіантом роззброювання їхньої техносфери без чудес».

«Крива буде мінімум двосідлова: вони вчинять нам опір або наступаючи, або обороняючись, а може, мирна деструкція холодної сферомахії розпалить конфлікт, який постійно тліє на планеті, і внаслідок цього ми підштовхнемо їх до тотальної війни».

«Чи можна частково знищити їхню космічну автомахію без порушення рівноваги сил на планеті?»

«Можна. Для цього треба виводити з ладу орбітальні бойові засоби або скорочувати космічний воєнний потенціал сторін однаковою мірою, щоб не порушити динамічної рівноваги сил. Це можливе за двох умов: коли визначимо дальність, із якої вони керують своєю зброєю в Космосі, тобто радіус їхньої командної ефективності; коли виявимо бойові системи спершу поза цим радіусом, щоб розбити їх, а після знищення автомахічного периметра виводитимемо цю цивілізацію зі стану володіння силами всередині сфери, над якою вона ще панує. In abstracto’ її можна якоюсь мірою оголити. Але якщо ми припустимось помилок в ідентифікації, хто й чим володіє у внутрішній сфері, тобто в просторі їхніх оперативних впливів, то розпалимо на планеті конфлікт, оскільки ослабимо одну сторону на користь другої. Цим самим ми виведемо супротивників із хисткої рівноваги гонки озброєнь у тотальну війну. Командире, ти віддаляєш мене й себе від реальності. Адже ти прагнеш успіху?»

«Ну звичайно».» .

«Що він для тебе означає? Контакт? Але в цій взірцевій формі таке поняття успіху не є визначальним. Він залежить не тільки від того, чи «Гермес» зможе, крім сферомахії, перемогти всю продукцію бойових засобів, які безперервно викидаються в Космос».

«Вестимемо непряму боротьбу, атакуючи не їх, а їхню зброю. Де певність, що, втягуючи у війну нові види техніки, вони не опанують ті джерела, котрі живлять і нас, а саме: джерела сидеральні?»

«Виходь із передумови, що вони на таке не здатні».

«Гаразд. Крім супутніх факторів, таких як сумнівні технологічні комплекти, явно мінімаксові, тобто, за оптимізаційними розрахунками, логічні для реакції квінтян, вирішальне значення мають фактори ірраціональні, про які нам нічого не відомо. Однак ми знаємо, яку вагу мали саме ці фактори в земній історії».

На цьому запис розмови урвався. Та після короткої паузи всі почули новий діалог Стірґарда з машиною:

«Ти провів симуляцію органічних структур?»

«Так».

«В усіх гаданих варіантах цих структур і їхніх конфліктів?»

«Так».

«Яка величина коефіцієнта різниці цих структур для нашої гри в порозуміння? Назви інтервал статистичної вагомості або модальний розподіл упливу різниці на шанси контакту».

«Коефіцієнт дорівнює одиниці».

«Для всіх компонентів симуляції?»

«Так».

«Це означає, що конституціональні відмінності супротивників не мають ніякого значення?»

«Так. Прискорювана тривалим конфліктом техномахічна еволюція стає змінною, незалежно від соціальної системи, бо цю еволюцію формує структура конфлікту, а не структура суспільства. Розгляньмо цю справу докладніше: на ранніх фазах конфлікту конституціональні відмінності позначаються на тактиці психологічної пропаганди, дипломатії, диверсії, шпигунства і гонки озброєнь. Поділ бюджетів на військові й невійськові — функція набору аргументів, цінність яких залежить від структури системи. Зростаюче прагнення до переваги в конфлікті врівноважує різницю в наборі аргументів. Цим самим воно уподібнює стратегії супротивників. Виникає ефект дзеркала. Не можна схилити дзеркало до того, щоб воно відбивало тільки розслаблені і вільні пози, а всі інші не відбивало. Коли межу ефективності роззброєння подолано, дальше змагання за перевагу ліквідовує залежність стратегії супротивників від їхніх конституціональних відмінностей. Ця залежність ідентична впливові людської мускулатури на запуск балістичної ракети. В добу палеоліту, в печерну епоху чи в середні віки мускулястіший супротивник панував над слабшим. В атомну епоху ракету може запустити дитина, натиснувши потрібну кнопку. Квінтяни не панують уже над обраною ними ж самими стратегією, навпаки: ця стратегія панує над ними. Якщо вона наштовхнулася на конституціональні відмінності, то підпорядкувала їх собі аж до спрощення. Якби цього не сталося, конфлікт закінчився б перемогою однієї зі сторін. Активність сферомахії це спростовує».

Попередня
-= 97 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!