Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

«Назви оптимальні правила боротьби за контакт при такому діагнозі».

«Командні центри планети знають, що перехоплення наших кавітаторів спричинило катастрофу. Ніхто, крім них, не міг здійснити цієї акції».

«Чи означає це, що сферомахія підкоряється їм у радіусі, який відділяє орбіту Місяця від Квінти?»

«Необов’язково. Межею оперативної дальності їхньої дії не може бути куля з поверхнею, різко і плавно відмежованою од відчуженої сфери».

«Чи робиш ти якийсь висновок із цього про особистий склад штабів?

«Я розумію підтекст. Ідея про небіологічні штаби, з якою носиться дехто із членів екіпажу, а отже, про мертве небесне тіло з комп’ютерами, котрі воюють після загибелі квінтян, це абсурд. Комп’ютери, хоч вони й звільнилися від постулатів автопрезервації, діють раціонально. Це означає, що вони дотримуються мінімаксу з найдалекосяжнішими прогностичними випередженнями. Вони можуть воювати доти, доки триває альтернатива ефективності війни. Якщо винагородою їм у кінці гри буде повне знищення, то мінімакс зводиться до нуля. Концепцію божевільних комп’ютерів я відкидаю. Зрештою, спектральні і спінограмні дані свідчать про наявність живих істот».

«Гаразд. Отже?»

«У штабах не бракує обчислювальних машин, але там є й квінтяни. Наслідки луноклазму їх не зачепили: в конфліктах такої тривалості й такого масштабу ніщо не оберігається ретельніше за штаби. Ти вже знаєш — утрати населення для органів влади не є аргументом, який примусив би її піти на контакт із нами.

«Наведи незаперечний аргумент».

«Отож-бо й воно. Настав час називати речі своїми іменами. Непрямого натиску замало. Ти повинен діяти навпростець, командире».

«Пригрозити штабам?»

«Так».

«Масованим ударом?»

«Так».

«Цікаво. Ти вважаєш убивство розумних істот, які поводяться нерозумно, найкращим способом налагодження з ними контакту? Невже ми повинні висадитись на цю планету як археологи знищеної нами цивілізації?»

«Ні. Ти повинен пригрозити сидеричним ударом самій планеті. Квінтяни бачили, як розсипався їхній Місяць».

«Але ж це буде блефі Якщо ми відновлюємо вимогу контакту, то не можемо знищити своїх потенційних співрозмовників. Не треба мати великого розуму, щоб це збагнути. Погрозу вони визнають несерйозною — і цілком слушно».

«Погроза не повинна бути зовсім голослівна».

«Пошкодити кільце?»

«Командире, чому ти щоночі дискутуєш з машиною замість лягти спати, якщо сам знаєш, що треба зробити?»

ҐОД змовк. Стірґард встромив у щілину новий кристалик;

— Будь ласка, потерпи,— сказав Стірґард. — Це вже остання розмова.

Блакитна контрольна лампочка засвітилася. Присутні знову почули монотонний ҐОДів голос:

«Командире, я можу тебе порадувати. Я помітив стабільність сферомахії, екстраполяцію в майбутнє, до межі прогностичної надійності. Незалежно від кількості супротивників і радіуса, на який пошириться війна, ця цивілізація загине. Найпростіша модель — картковий будиночок. Він не може бути якої завгодно висоти. Кожен з них, зрештою, завалюється — це очевидно й без розрахунків».

«Картковий будиночок? А конкретніше?»

«Теорія Голенбаха. У прогресі науки немає незамінних людей. Якби не було Планка, Фермі, Лізи Майтнер, Ейнштейна, Бора, то атомну бомбу відкрив би хтось інший. Монополія, здобута американцями, тривала недовго й луснула. З допомогою ядерних ракет супротивники можуть тримати один одного під загрозою впродовж десятків років. Можуть змагатись у їхній влучності і силі уражання. Сидерологія не дає таких шансів. До відкриття термоядерних реакцій, критичної маси і циклу Бете веде ціла низка кроків. Зате сидеральну інженерію здобувають одним махом. До відкриття проміжку Голенбаха невідомо нічого, а після нього — все. У фазі оборотності озброєнь, поки можливі переговори між війною і миром, той, хто знайде термоядерний козир, може скористатись ним як найвищою мастю, але не обов’язково повинен ним походити. У фазі космічної сферомахії той, хто перший відкриє сидерологію, походить козирем не зволікаючи. Шантажувати сидерологією не можна. Безпечні термоядерні реакції довго не можна було здійснити через термічні втрати плазми й погану стійкість полів, які її концентрують. Упродовж кількох десятків років прогрес у цій справі здавався неможливим. Труднощі оволодіння гравітацією подібні тільки в астрономічному масштабі. Не можна починати з малого: спершу виділити з уранової руди ізотоп з атомною масою 235, потім привести в рух ланцюгову реакцію в надкритичній масі, синтезувати плутоній і таким способом одержати підривник водневих бомб. Випробувальним полігоном має стати небесне тіло. Фазі сидерології передує фаза тератронних аномалонів. Через те мене вразило захоплення фізиків тим, що зробив «Гавриїл». Якби квінтяни його спіймали, то після демонтування збагнули б Проміжок Голенбаха. «Гавриїл» змушений був розплавити себе тератроном. Я пригадую, що пропонував умонтувати йому автодеструкційний заряд».

Попередня
-= 98 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!