Слава ЗСУ!

— Бабуль, а я хоч трішки схудла?

— Трішки... можливо... – Бабуся від плити погляд і не відвела, до Мар’янки не повернулася, щоби не показати дитині, як сильно шкодує, що дарма її мучила. – Хто ж знав, що так буде.

Єдине, чим вона могла зарадити. Зрозуміло, втішити Мар’янку цим не вдалося. Вона мовчки дочекалася, коли на столі з’явилася тарілка з яєчнею та смаженою ковбасою. Насилу запхала їжу в себе і поспішила в кімнату. Там найбільше дзеркало, в якому поміщалася повністю, поставила на підлогу. Та й взялася досліджувати своє відображення. Почала з самого низу – від п’ят – і поступово дісталася верху – першого підборіддя. Таки ніяких змін. Результатів дієти немає, самі тільки наслідки.

І як розуміти організм, в якого все відібрали, нічого йому взамін не дали, а він на це ніяк не відреагував? Можливо, якісь процеси всередині неї і відбулися, та Мар’янка знати про них просто не могла. Звідки ж їй було знати, що клітини, відчувши – наближається біда, більше їх годувати не будуть, взагалі обділять поживними речовинами – запаслися тим, що мали, зберегли в собі, ніби в резервуарі, тому нічого не втратили, а голод і зовсім майже не відчули. Ніби знали, що варто тільки трішки перечекати.

Мар’янка досі дивилася в дзеркало, ще сподівалася помітити хоч якусь відмінність з попереднім станом, та, коли розсіялася остання надія, з’явилася ненависть до того, з чим вона боролась, боролась, а воно все рівно виявилося сильнішим за неї. І чому їй взагалі доводиться боротися – вже не з чимось, не проти чогось, а за те, що зазвичай людям дається просто так. Чому Природа в неї це відібрала, і тепер їй потрібно боротися, щоб повернути все назад. Знати б, де взяти сили для боротьби, а ще здоров’я... Тепер вона має враховувати проявлену слабкість організму – жорстких мір він не витримає. Та ж вони ні до чого і не призвели.

Неправильний Мар’янка обрала шлях. І потрібно було шукати новий. За відсутності джерела геніальних ідей – бабуся і справді до Мар’янки зі своїми порадами не лізла – варто було вдатися до інших. Вона мала намір уважно прочитати книжки, журнали, брошури – все, де хоча б одне речення присвячене темі схуднення. Вирішила проштудіювати не одне видання, а вже потім робити висновки, як правильно худнути, як можна, а як не можна робити – в цьому принаймні в неї вже якийсь досвід є.

Щойно їй трапилася стаття, що “якби схуднути можна було б – просто посидівши тиждень два на дієті – жити б стало на багато легше. Треба повністю змінити раціон. Жирне, мучне, солодке назавжди з нього виключити, а овочі, фрукти та каші повинні становити щоденну норму харчування.”

Ледь встигла Мар’янка розгледіти зерно істини в цих рядках, одразу ж згадала біленькі вкраплення у кружальцях ковбаси – її вранішній страві. Доведеться від такого сніданку відмовитися. А поки дочитала статтю до кінця, зрозуміла, що взагалі неправильно її бабуся годує. А як почала підраховувати, який відсоток становить клітковина – фрукти та овочі – від всього, що вона споживає за день, то виявилося – до норми в шістдесят відсотків їй не вистачає якихось п’ятдесят три. Моркву вона не любить, на червоне в неї алергія, а з фруктів хіба яблучко може пожувати. Все, все треба міняти.

Мар’янка була рішуче налаштована – прочитала ще одну статтю про фізичні навантаження. “Мінімальна фізична активність в порівнянні з щоденною бездіяльністю миттєво дасть свої результати. Тіло радо відгукнеться на спроби задіяти ті м’язи, які вже забули, що здатні скорочуватися.” І в цих словах Мар’янка побачила раціональне зерно. З фізкультури в школі вона звільнена. Бачте, зайва вага дає навантаження на серце. Так давно треба це навантаження скинути.

Що ж до фізичних навантажень, то тут треба подумати. В статті рекомендують бігати. І бажано ввечері – організм більш підготовлений, всі системи на той час активно працюють, а не щойно прокидаються. Мар’янка спробувала уявити себе в процесі біганини. Її дев’яносто кілограм плавно переміщаються осяяними призахідним сонцем вулицями міста. До місцевого стадіону їй далеко, бігала б десь біля будинку. Так – щоб усі бачили! Та то тільки курам на сміх. Вона ж в жодний спортивний костюм не влізає, та й в легкій атлетиці, ще не ввели вагові категорії, от як буде категорія “за дев’яносто” – вона ж перша і побіжить.

Та пробіжку можна було замінити вправами. Вона ще колись бачила вдома гантельки. Треба тільки підібрати комплекс. Десь Мар’янка вичитала, що з проблемними зонами боротися найважче. І так їй сподобалося саме визначення “проблемні зони”, що не втрималася і знов підбігла до дзеркала. У нормальних людей хибне уявлення про ці зони. Спробуй їх перебороти, якщо все твоє тіло – суцільна проблемна зона. Куди не глянь всюди самі проблеми. Стегна, живіт – шкіра там, ніби під тягарем, ніби на неї щось зсередини тисне, аж провисає. Вона така ослаблена постійним тиском, що здається, то вже не шкіра шістнадцятилітньої дівчинки, а древньої бабусі, яка в цьому житті вже все бачила, все чула.

Страшно й уявити, що буде з і шкірою, якщо вдасться схуднути. Мар’янка відійшла подалі від дзеркала – ще не вистачало боятися того, що ще не відомо, чи станеться, чи зможе вона взагалі схуднути. Та тут сумнівів і бути не могло. От вона ще в якомусь журналі знайде вправи, щоб виробити “струнку талію”, “підтягнуті сідниці”, “плаский живіт” – одразу ж візьметься за їх виконання.

Погортала вона один журнал, другий, вже всі тенденції сезону весна-літо вивчила, а вправ нормальних не помітила. Бачила кілька статей, але ж там і не зрозумієш, що треба робити – “лягти на біг, ноги зігнути під кутом дев’яносто градусів, однією рукою підперти голову, другу тримати над головою.” А як виплутатися з пози равлика, Мар’янка навіть не читала. Деякі вправи без спеціальної підготовки і не виконаєш. Не так вже легко, лежачи на правому боці, тримати вертикально ліву ногу, ще й до неї підняти праву. Мар’янка спробувала. Але то хіба, коли накачає м’язи, зможе таке виробляти. А поки варто почати з простішого.

Ранкової гімнастики – хвилин п’ятнадцять понахиляється в різні боки, а потім покачає прес – для початку буде достатньо. І хоч Мар’янка збиралася якомога скоріше навантажити своє тіло вправами, та ранкову гімнастику нормальні люди зазвичай роблять зранку, то ж можна ще трішечки відкласти момент істини. А завтра саме з ранкової гімнастики вона і розпочне свій день. Будильник тільки б не забути завести на пів годинки раніше.