Слава ЗСУ!

Згадавши про Тату, я поцікавився у Лариси, чи не знає вона, де ту можна знайти. Відповідь мене приголомшила: з учорашнього вечора Тата знаходиться під замком на мансарді. Вона не забажала виконати якогось розпорядження Левка і поплатилася за це свободою. Мимоволі я подумав, чи це бува не результат моїх „педагогічних” настанов, які я виклав дівчині напередодні. Згадавши, що вікно мансарди (на нього я звернув увагу ще на підході до кав’ярні) помережене ґратами, я зрозумів, що Тата у в’язниці і що визволити її буде нелегко.

До самісінького вечора я залишався в кімнаті у Лариси. Ми разом будували плани визволення Тати (хоч ця тема, як я помітив, не викликала у Вариної сестри особливого ентузіазму) і помсти Міністру. Кілька разів я спускався вниз за напоями. На моє запитання, де Левко, бармен незмінно відповідав, що той спить. У мої плани входило переконати господаря кав’ярні, що Тата – моя наречена, і вмовити його відпустити дівчину.

Я навіть спробував пробратися у мансарду, однак виявив, що сходи, які туди ведуть, перегороджені ґратами. Не залишалося нічого іншого, як чекати, поки сон протверезить Левка і він нарешті прокинеться.

У вечірньому блоку новин, які ми разом з Ларисою дивилися по телевізору в її кімнаті, мене схвилювало одне з останніх кримінальних повідомлень: у приватному фотосалоні „Либідь”, що по вулиці Карла Лібкнехта, стався вибух. На згарищі знайдено обгорілий труп фотографа, який помер насильницькою смертю. Серед підозрюваних – один молодик, за прикметами надто схожий на мене. Його запам’ятала приймальниця замовлень. Учора, виходячи із салону, той чолов’яга помітно нервувався, а ледь опинившись на вулиці, щодуху накивав п’ятами.

Такий викрутас долі не на жарт стривожив мене. Крім усього іншого, не вистачало тільки потрапити на гачок правоохоронних органів! Що ж стосується вбивства фотографа, то в моїй уяві воно нараз міцно сплелося із забрудненою кров’ю сорочкою Левка і його п’яними розпатякуваннями про смерть негідника. Не інакше його рук справа! Про причини я міг лише здогадуватися.