Слава ЗСУ!

Щодо тактики Сергія Валерійовича... мова не йде про те, скільки він випускає на поле нападників, захисників та півзахисників: 3/3/4 або 2/4/4, а про те, що як тільки він помічає найменші розлади у грі команди, одразу ж міняє основний склад. І добре зіграних гравців, які навіть не дивилися одне на одного – пасували ледь не з заплющеними очима, заміняє новачками, яких така ситуація змушує грати зосереджено, обережно, а відтак результативно!

Та якось і Таня помітила, що вибір Вадима був явно не на користь навчання. А на користь чого, вона й планувала дізнатися сьогодні ввечері. Як прийшла до нього додому, так би про все й довідалася, але його вдома не застала. Двері відчинила Галина Степанівна, а на запитання: “Де ж Вадим? Ви не знаєте.”, відповіді не дала – була заздалегідь попереджена Вадимом, що Таня нічого не повинна дізнатися. Лише сказала, що Вадим сам повинен все розповісти, й запропонувала почекати його.

Підтримувала мама рішення Вадима чи ні – важко сказати. В сім’ї, де панував патріархат, це питання навіть не обговорювалося.

Батько “за” – і достатньо.

А тут Таня, з яскраво вираженою жагою влади як над власним життям, так і над життям обраної нею жертви, намагається порушити сталі традиції прояву чоловічого его.

Хто ж дозволить!!!

Таня, відчуваючи, що боротьба буде виснажливою, відкинула подалі сумочку, зручненько всілася на дивані, і, щоб зняти напругу, прогнати з го-лови важкі думки, ввімкнула телевізор. Пультом не клацала, аби випадково не натрапити на футбол, або новини про футбол, або рекламу пива – спон-сора збірної з футболу. Тобто нудний серіал в цей момент був оптимальним варіантом.

Поки Таня вловлювала зміст складних сюжетних колізій, Вадим уже підходив до будинку. Якою ж приємною несподіванкою стало для нього по-бачене у вітальні. Одним словом Вадим одразу здогадався, що Таня прийшла за поясненням. Звісно воно у Вадима було: “Я знаю, як ти ставишся до футболу, але такий мій вибір.” Але хіба він зможе відшукати аргументи проти її “А як же освіта?”, “А якщо ти травмуєшся?”