Слава ЗСУ!

— Звісно поїду. І взагалі... мені здається, що з приводу цієї ситуації ми вчора все вияснили. Нічого страшного не станеться.

Щось говорити далі Таня не вважала за потрібне – Ростик все рівно її не чув. Головне, почуття відповідальності вона з себе зняла – попередила його. Вадим же мститиме їй. І не важливо за що саме: чи за те, що вона його покинула, чи за те, що покинула заради його друга. Важливо те, що особисто їй шкоди він завдати не зможе.

Тому з абсолютно чистим сумлінням Таня відпустила Тόбі до Львова.

Якби, крім футболу, Ростика цікавив ще хоча б той самий бокс, він би знав, що погляд, яким на нього подивився Вадим при зустрічі, приблизно та-кий самий, як у боксерів на зважуванні перед боєм.

Матч обіцяв бути цікавим. Видовищним навряд, а от цікавим точно.

Наступальна стратегія тренера була не в планах Ростика, проходити самостійно по центру йому також не хотілося, тому удари здалеку здавалися йому оптимальним варіантом. Але після чергового прострілу з-за меж штрафного майданчику він зрозумів, що воротаря не так просто пробити – треба виходити один на один.. Та на шляху Тόбі до воріт стояв Вадим, а тут вже або пан або пропав.

Що хоч трішки заспокоювало Тόбі, так це те, що обігрувати Вадима йому доводилося в межах карного майданчика, тобто найменше порушеня – штрафний або й пенальті. А будь якого футболіста на полі хвилює лише перемога його команди, не міг же Вадим цим легковажити.

Так втішав себе Тόбі, аж поки не відчув, коли обійшов Вадима, як він, залишишись позаду, злегка підчепив його ногу. А коли ти біжиш, найменший дотик може звалити з ніг. От Ростик і полетів на живіт, що арбітр матчу розцінив як симуляцію.

Зрозуміло Вадим воюватиме хитро й обережно. Далі Тόбі вже не став боротися за м’яч – команда Вадима повела. Тόбі залишився на половині поля суперника неподалік від самого Вадима.

— Наступного разу самостійно не встанеш. – Знову Вадим нападав з-за спини. Що йому на таке треба було відповісти, Тόбі й на думку не спало. А може щось накштакл: “А в нас із Танею все чудово. До речі, тобі від неї вітання.”Але з коридою футбол він точно не плутав.