знайди книгу для душі...
Другий тайм Тόбі розпочав з войовничим запалом, то ж розв’язка от-от мала настати.
Тайм розпочався з того, що команда Тόбі намагалася нав’язати супер-никам свою гру. Вони вели в рахунку, то ж були на коні. Та суперечити їм ніхто і не збирався. Те що гравці на власному полі бігали, як під пресом було помітно неозброєнним оком. Вони вже не були спроможні до жосткої бороть-би у відборі, а їхні контратаки стали менш гострими.
А Тόбі взагалі забув про небезпеку в особі півзахисника, який старанно закривав його весь матч. Ростику навіть і не хотілося вірити, що бажання Вадима якось помститися йому таке сильне. Хіба ж йому полегшає від того, що на якийсь час він виб’є Тόбі із гри? Все рівно Таня від нього не втече. Звісно, якщо у першому випадку вона не втекла саме з цієї причини...
Тут Тόбі пригадав застереження Тані щодо травм: щоб він був обереж-ним, бо ж вона хвилюється за нього. А може це просто вона застерігала його від власної втечі?
Щойно усе це з’явилося в його голові, як знову щось пішло не так. Вадим ніби відчув психологічну слабкість Тόбі в цей момент й почав підво-дити його під такі ситуації, коли й сфолити самому хочеться і суперника залишити з носом. Раз за разом Тόбі витримував Вадимові провокація, та й команда більше не комбінувала, просто тримала м’яч на половині поля су-перників, – атакувати, а відтак наражатися на небезпеку Тόбі було не обов’яз-ково. Але тренеру раптом здалося, що його команда здатна на перекон-ливішу перемогу. Тому тренер, бачачи протистояння Тόбі з опорним хавбе-ком, під час заминки – хтось викидав м’яч з офсайду – порадив Ростику обійти його по лівому флангу.
Лівим флангом рухався і другий нападник, щоб підстрахувати Тόбі. Тому, коли Тόбі змістився, страху майже не було. Він з’явився тоді, як Ростик помітив, що на нього в підкаті йде Вадим.
Відчувши силу, з якою Вадим влетів йому просто в ноги, Тόбі впав на коліна. Коли помітив, як поряд Вадим спокійненько піднімається з газону, щосили – і байдуже було на червону картку та навіть на дискваліфікацію – щосили вдарив його вдоволений усміх кулаком.