Слава ЗСУ!

Лавина сповзала далеко вниз, поглинаючи тих, хто опинився на їх шляху.

Ганна побачила далеко від себе Майка, на якого йшла лавина із сміття.

Жінка поставила Діану біля Містера Сміття та полетіла за лавиною. В останню мить вона схопила Майка та піднялася в небо.

- Ну ти даєш! Що це з тобою? - Спитав він.

- В мені ДНК мого тотема, це першій мій самостійний політ без мого тотема. - Відповіла Ганна. - Ось я і навчилась літати самостійно. Тобто. Своїми крилами.

В Ганну та Майка полетіло каміння - це люди з поверхні, хто залишився в живих, жбурляв в них камінням. Але каміння не долітало.

- Це Демон! - Хтось крикнув.

- Вона відьма! - Почулось з іншого боку.

- Вона врятувала мою доньку! - Крикнув батько Діани. - Зупиніться! Вона врятувала й Майка.

- Це через неї стався зсув сміття! - Доносилося з натовпу.

- Ні! - Крикнув хтось із натовпу. - Я давно попереджав уряд нашої планети, що станеться лихо, я просив їх, що треба дати нам інше місце для сміття, а це закрити, бо це звалище переповнене.

- Це через неї. Вона з’явилась - і трапилось лихо!

- Я втомилася. Я більше не можу тримати нас в повітрі. - Сказала Ганна та почала приземлення.

Коли Ганна опинилась на поверхні, хтось поцілив камінням в її голову - і Ганна впала в обійми Майка, який зреагував швидко та миттєво зловив її. Енергетичні крила зникли.

- Ганно! Прийди в себе! - Крикнув Майк. - Досить кидати каміння! Я вам наказую: ПРИПИНІТЬ!

- Да хто ти такий?

- Я - син імператорів галактики Мара.

- Докажи!

Майк показав внутрішню сторону руки до ліктя, де було полупрозоре татуювання, з якого з’явився прозорий енергетичний екран на 2 метри заввишки, метр шириною, такий тонкий, тонше паперового аркуша. На екрані попливли друковані слова, родові дерева, які озвучувалися голосом з цього екрана. Цей голос і розповів, що Майк - син імператорів галактики Мара, Андріана та Софії.

В цей час Ганна прийшла до тями, знаходячись на грудях Майка, який тримав її іншою вільною рукою. І бачила всю цю доповідь з прозорого екрана.

- У нас свій уряд - це імператори планети Кузо. Вони нами керують! - Крикнули з натовпу.

- Але вони підкоряються імператорам галактики! - Обурився Майк.

- Нехай приходять сюди - і керують. А поки ми живемо в цьому лайні, яке не можуть прибрати звідси наші імператори, а ваші - нічого при тому не роблять, нам насрати на ваші накази, містере Майк! Спалити відьму!

Розлючений натовп кинувся до Ганни.

-   Краще допоможіть потерпілим! - Крикнув Майк.

Але натовп йшов на них.

Майк дістав якусь рукоятку, яка увімкнулася, ставши лазерним мечем, і почав захищати Ганну від натовпу.

- Ганно! Злети! - Наказав Майк.

- Я не можу, я втомилася. Я довго не протримаюся. - Відповіла Ганна.

Зробивши кілька рухів мечем, вбивши біля себе сміливців, Майк відступив, тримаючи за руку Ганну.