Слава ЗСУ!

Аж ось йому запропонували дуже вигідну оборудку, яка давала змогу розірвати сплетені ним самим тенета й почати нове життя: з вихідними та відпустками, сімейними обідами і дружніми вечірками, вилазками на природу та відвідинами театру – усім тим, чого він давно позбувся. Богдан відчував, що це його шанс, єдина можливість розірвати замкнене коло. Не вистачало дещиці: п’ятдесяти тисяч доларів. Як і перше, йому бракувало грошей. Він тяжко працював усе своє життя, але гроші чомусь текли мимо й осідали в чужих кишенях.

Що робити: знову позичати? Але це означало вкотре потрапити у залежність від процентів. До того ж його кредитори боялися ризикувати такою великою сумою грошей.

Богдан зажурився як ніколи. Прагнучи вирватися з однієї пастки, він потрапив до іншої. Знову те ж саме замкнене коло, з якого немає виходу.

- Ти мусиш повірити в те, що гроші падають з неба, - сказала йому якось дружина.

- Так не буває, люба, - сумно зітхнув Богдан.

- Господи! Звідки тобі знати, як буває, коли ти все життя працював, як віл?! Ти ж нічого іншого не пробував. Я впевнена, що є люди, яким гроші дістаються завиграшки!

- Так не буває, - правив своєї Богдан.

- Буває, якщо в це віриш! – не вгавала дружина. – Забудь свою ідіотську філософію про те, що гроші заробляються лише тяжкою працею. Вона нічого тобі не дала, крім виснаження. Повір у те, що ти можеш знайти потрібну суму просто під ногами! Зрештою, виграти в лотерею! Або її тобі хтось просто принесе й подарує!

- Ти з мене глузуєш…

- Аж ніяк! Якщо тобі бракує уяви, то я сама розповім, як усе відбудеться.

Вона на мить замислилася, тоді почала:

- Сьогодні до тебе прийде мужнього виду відвідувач із втомленим обличчям. Він привітається і скаже: «Я знаю, що вам потрібні п’ятдесят тисяч доларів. Я маю такі гроші. Беріть, користуйтеся». По цих словах він відкриє валізу й покладе тобі на стіл охайні купки доларів, перетягнуті резинками, - такі, як показують у кіно. «П’ять пачок по десять тисяч доларів у кожній», - скаже він. Ти здивуєшся і злякаєшся одночасно. «Але ж ви не можете отак просто дати мені такі гроші!» - скажеш ти. Нічого іншого ти й не можеш сказати. І додаси: «Ви, мабуть, запросите великі проценти?». А він тобі відповість: «Ніяких процентів я брати не буду. Моя єдина умова така: якщо ці гроші вам прислужаться і ви заробите на них капітал, не забудьте повернути мені ті п’ятдесят тисяч, які я вам зараз даю. Звичайно ж, за умови, якщо це не буде для вас обтяжливо. Знайдете мене самі, коли вважатимете за потрібне. Я залишу вам візитку. А якщо ваша справа прогорить – що ж, так і буде, я нічим вам про себе не нагадаю». Ось і все. Як тобі така перспектива?