Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Гіркий солод

– Розслаб сідниці, не напружуйся, – прошепотіла вона йому на вухо.

«Ми, шведки, такі», – подумала про себе.

Він остаточно розлабився і вона запхала палець всередину.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Пробудився вже в літаку. Спочатку не міг второпати, що відбувається. По підборідді зтікала вниз цівка слини.  Витер рукавом. В очах туманилось. Відчуття ніби у невагомості, наче без тіла. У горлі і нижче смалила суха терня. Кожен ковток слини попадав наче на розпечену пательню. Відчув, як в горлі шипить.

– Перепрошую, можна водички, – попрохав стюардесу, що саме розвозила гарячі бутерброди.

Прямо на її очах випив дві склянки.

«Що це було? Як потрапив у літак? Де ділись останні пару годин? Занадто багато розмірковував про час, от тобі і наслідки – нічого не пам’ятаєш! Хвилина стає роком.... а коли кілька годин стають взагалі нулем, то що?» – думав збентежено.

За дві години в аерпорту його зустрів Олексій, який, вочевидь, очікував з превеликим нетерпінням. Вагомий освітній проект чекав на свого керівника.

– Вітаю на рідній землі! Як переліт? Щось давали перекусити в літаку?

– Хіба що перекусити, але не поїсти, – змусив себе посміхнутись Вінсент.

– Бачу, важко переносите перельоти?

– Звідки  такі висновки?

– Обличчя пожмакане, очі червоні, пальці трясутся.

– Трохи є, – відповів Вінсент.

А про себе подумав "Якби в тебе залили стільки віскі і запхали палець в дупу, то ти б ще не такий був".

– Тоді їдьмо до нас – мама вже чекає, всього наготувала, вона це любить – догоджати стравами. І як пройшли оті кілька місяців стажування, не змарнований час?

– Досвід величезний, воно цього вартує, однозначно. Є багато чого впроваджувати.

Вінсент чув, що ззаду його щось муляє. "Щось з моїм анусом не те, відчуття ніби щось застрягло там... Але вже дома сходжу в туалет".

– Технічно вже все готово, приміщення, дозволи, техніка. За тобою – спвбесіди з претендентами на місця педагогів, колектив мусиш сам собі підібрати, звісно, під моїм наглядом. Якщо є якісь пропозиції щодо закордонних стажерів, то залюбки візьмемо, можеш свої новим друзям розрекламувати як можливість досвідчити щось нове. Також ми запросили кількох викладачів зі США – вони мають підняти планку англійської дітей на високий рівень, адже ж потім багато занять будуть англійською, тому, гадаю, варто почати з цього. Щось я зарозказувався, голова зайнята тільки тією школою, скоріше б почати.

Збоку Вінсент запримітив двох здорованів у коротких шкіряних куртках, що пасли його очима.

– То часом не ваша охорона, оті два макогони?

– Ні, не моя. Справді підозрілі типи. Поїхали звідси.

Олексій подав знак – і автівка, що стояла неподалік, неквапно і безшумно підкотилась до бордюру. Застрибнули у м’який і просторий салон, а макогони зникли з виду.

– Як там ваш батько?

– Працює не покладаючи рук, вашу підопічну, Таню, перевели в інше відділення, вона після пологів не дуже добре почувалася, останніми днями стан погіршився: тепер ні з ким не говорить, можливо вам вдасться її розворушити.

– Ось чому вона на зв’язок не виходила через Інтернет.

– Ми приїхали, заходьте.

Всі вітали його з поверненням, стіл вже був святково накритий і таке враження, що чекали лише на нього.

– Скільки часу не бачились, вітаємо з поверненням, а ви, Вінсенте, схудли трохи, то мабуть, наука всі сили забирала, – з усмішкою сказав Владислав.

Попередня
-= 114 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!