Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Гіркий солод

– Ось він, наш красунчик! Зараз ми тобі зробимо справжню перфорацію.

– Мене цікавить одне - де пакет? – врівноважено запитав дідусик.

– Я вже казав –  не знаю.

– Дайте мені щипці. Зараз ми тобі вирвемо пару зубчиків. Почнемо з зубів мудрості. В них найглибше коріння.

– Добре, добре. Я все розкажу. Пластиковий пакунок я заховав в камері зберігання. Хотів віднести в міліцію, та не наважився.

– Ми б тобі не тільки зуби повиривали, але й руки, якщо б звернувся до ментів, – скалили зуби двоє бурмил.

– Веди нас до камери схову.

– Пообіцяйте, що одразу відпустите.

– Не переживай, все буде окі-докі.

Попереднього дня Вінсент відвідав центральне відділення міліції і розказав про свою знахідку. Виявилось, що оперативники давно відслідковували цей трафік і Вільма неодноразово пересилала пакунки таким оригінальним способом. У пакунках містились хімічні рецепти синтетичних наркотиків і зразки у вигляді пігулок. В Україні злочинна організація впрваджувала нову генерацію узалежнюючих засобів, що якісно перевищували всі відомі до того наркотики. Шведський вчений, хімік, Ульріх Сільке, який раніше працював у науковому інституті кристалогії, підпільно в домашній лабораторії синтезував надзвичайно чистий метамфетамін. Але цього йому було недостатньо і за кілька років клопіткої праці він добився створення нового кристалу, що перевищував попередні досягнення в рази. Поскільки великого розмаху виготовлення продукції важко було досягти в Швеції, де кожен рух моніторили спецслужби, вирішили запустити міні-завод на території України, що дуже влучно розташувалась на перетині шляхів між сходом та заходом. Вінсент як кандидат ідеально підходив для транспортування – його незаплямоване минуле і бездоганна репутація говорили самі за себе. План зірвався, коли Вінсент зашвидко очухався від заспокійливих засобів та алкоголю і його не вдалось виловити в львівському аеропорту. Тепер же злочинці надолужували прогалини в роботі і з нетерпінням чекали на завершальні формули та зразки продукції. В управлінні міліції вирішили визначити конкретну точку, де б злочинці були затримані. Доволі ідеальним місцем була камера схову.

Вінсент ще досі не міг отямитись від ходу подій. Вільма завжди видавалась йому приємною людиною, а виявилось, що працювала на організовану злочинність під прикриттям освітніх організацій. Освіта стала ідеальним засобом для маскування. У його житті побільшало катаклізмів – вже навіть не дивувався цьому. Якщо був би забобонним, подумав би, що то якесь прокляття переслідує його. Або й випробування, як у Йони. Де б він не ступив ногою, стаються нещастя, все валиться і перевертається догори дригом. Тепер ціле кримінальне чтиво із заручниками і міжнародними картелями. Ну хоч серіал знімай!

Коли вони під’їжджали до вокзалу, серце Вінсента загупало із величезною швидкістю. Він навіть бачив, як воно здіймає ребра під облягаючою футболкою. Здавалось, зараз розсуне два ребра і втече собі додому. Краплі поту зробили шкіру масною і вона прилипала до шкіряного сидіння. От якби він добре прилип і ніхто б не зміг його відірвати від сидіння. Так було би найкраще. Виїхали на останні сто метрів перед вокзалом, автівку затрясло на бруківці.

– Давай, виходь, – підштовхнув його збоку Шуруп.

Коли зайшли у безлюдну камеру схову, Вінсент простягнув ключа дідуганові, але той відмовився взяти його.

– Відкривай сам, а ну ж, там якась пастка. Береженого Бог береже.

Ключ зі скрипом обернувся, Вінсент, не відкриваючи дверцята повністю, просунув руку і  витяг звідтамти пластмасову капсулу.

Попередня
-= 117 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!