Слава ЗСУ!

– Ось ти і народилась по-новому, я дарую тобі в цьому світі нове життя. В світі земному ти будеш далі жити так, як і жила, а тут все буде по-іншому, ти тепер нова Таня, перероджена. Він взяв її на руки і пригорнув до своїх грудей, його тепло було життєдайне, незрівняне ні з чим, воно проходило крізь неї і робило сильною.

– Ти –  моя сила, моя суть, – промовила до нього, і Він поклав її на хмарку і штовхнув цю хмарку вниз на землю. Таня прокинулась від інтенсивного Вінсентового термосіння.

-Хух, я вже думав, що ти не повернешся до реальності.

– Знаєш, я народилась заново, в іншому світі, я вже мале дитя, чисте та незаймане, все попереднє стерлось, все оновилось, я тепер там нова, ніякі турботи не обтяжують мене.

– Ти не там, а тут, тут твоє справжнє життя, тут дійсність, може і жорстока, але вона справжня, не вигадана. Ну скільки можна тобі повторювати?

– Я не вірю тобі, тут нема добра, Земля повна зла, і тут торжествують злі помисли, інстинкти тіла. Воно зі своїми кайданами тримає нас рабами, що прикуті мирськими цілями до дріб’язків. А там все по-іншому, там душа літає, перетворюється з однієї форми в іншу за мить, не має жодних обмежень, можна розчинятись, збиратись, охопити все і стати всім, можна стати найменшим в найбільшому і навпаки.

– Я пішов за лікарем, вже досить того марення.

-------------------------------------------------------------------------------------------

Пройшло ще декілька місяців. Система лікування, ставлення та препарати повернули Тані здоровий тонус, але все ж таки вона продовжувала жити в іншому світі і часто не могла повернутись зі своїх видінь, а потім ще довго всім розказувала про Нього та красу досконалого життя.

Вінсент знав, що після найкращої та найсучасної клініки звертатись більше нема до кого. Він довго бився в цій нерівній боротьбі. Хотів повернути її до повноцінного життя і нічого не допомагало. Сів в кімнаті і охопив голову руками.

– Що ще йому зробити, куди піти, з ким порадитись. Хто може допомогти коли весь світ безсильний. Мабуть, лише чудо могло б змінити вердикт і того дива не  було від кого чекати. Чудо? Про нього неодноразово згадував Владислав, чудо – це єдине, що поверне її до життя.

Але Вінсент знав, що чудес не існує, він сам колись переконував ігумена в цьому, наводячи приклади з життя. Хто може зробити чудо? Хіба лише Бог. Але ж його не існує!  Тому і чудес не існує. Але якщо він є, чи не вартує його попросити про допомогу? Вінсент готовий був іти на все, зректися самого себе заради неї. І тоді впав на коліна.

– Господи, прошу тебе про чудо зцілення, Боже врятуй її, бо лише в тебе це можливо. Небесний Отче, відкриваю своє серце перед тобою і прошу тебе заглянути всередину нього, побачити мою безмежну любов до цієї жінки і змилосердитись над нею, звільнити її від важкого тягару хвороби душі. Ти - творець світу, все створив і всім управляєш, дозволь мені, жалюгідному, просити твоєї допомоги. Ти любиш кожне живе створіння на землі, подаруй же радість життя Тані, візьми мене, але дозволь жити їй. Нема спасіння поза тобою і я недостойний, знаю, що ти чуєш мене, тому кличу та призиваю до Тебе – усунь від неї все, що перешкоджає життю, не забирай з цього світу, бо без неї нема в мені життя і без неї загину я. За це я безмежно дякуватиму Тобі кожної хвилини і прославлятиму імя твоє серед людей. Прости мені гріх мій, моє святотатство проти тебе. Прошу твоєї безмірної милості не залишити нас з Танею в смертній темряві, а повернути до життя істинного. Стою перед тобою відкритий до твого Слова, нехай воно буде добрим до неї, нехай її розум очиститься від смути і повернеться в тіло для життя і прослави свого Творця.