Слава ЗСУ!

Увімкнув телевізор, що висів над етажеркою.

По ТСН говорили: "У Криму вже майже не залишилось вільної землі [для поховань], але люди не зважають на це і продовжують вмирати".

– Справді, обнаглів нарід! – вигукнув Вінсент.

Перемкнув канал. На першому національному, прем’єр-міністр підійшов до мікрофона, нашвидкоруч поправляючи піджака.

– Вибачте що я запіздався.

– Ти чоловіче точно «запізнався» – відповів йому Вінсент. Прем’єр подовжив говорити.

– Я нє можу спокійно дівітісь, калі хтось калічіть мову.

–              Паскудство чистої води. Не стримався від коментаря Вінсент і вирубав прем’єра, переключивши канал.

По ТВІ інтерв’ю молоденькій журналістці давав водій вантажівки, якого за руки тримало двоє міліціонерів.

– Розкажіть, будь-ласка, де ви діли цілу фуру сметани? – запитувала вона. – І чи ховаються за цим якісь бандитські угруповання чи, може, ви самі провернули таку аферу?

– Я не винуватий, пустіть мене! Я віз сметану, а коли приїхав, її вже не було, тільки масло лишилося.

– То як ви то поясните?

– А ви коли-небудь їздили дорогою зі Львова до Тернополя?

– Ні, не їздила.

– От проїдьтеся і візьміть з собою пару літрів сметани, привезете саме масло.

– То ви стверджуєте, що у всьому винні погані дороги та ями?

– На цілій тій дорозі і навіть на кільцевій навколо Тернополя нема рівного місця! Її ще з Другої Світової не ремонтували. Як німці бомби кинули, так  ями і лишилися!

Вінсентові вже було досить і він вимкнув телевізор. Як люди можуть дивитись його цілими днями? У самого за пять хвилин голова пішла обертом!

Відволікся від роботи,  а справ вже гора назбиралась. І на питання, які задають йому по інерції в Інтернеті, треба повідписувати. Що тут у нас? Вісімдесять сім не прочитаних! Почитаємо, що пишуть мені любі друзі. Від Demonoid Rebelox: "Хочешь увєлічіть члєн на десять сантимєтров?" -Ні, Демоноїде, дякую, не треба".

Наступне. Автор запитання – Святік з Підліщик. “Привіт. Ви одного разу на реколекціях згадували про “самоактуалізацію”. Можете пояснити, що це, в чому суть, навести приклади?”

– Коли то ще було, друже? Добре, напишу тобі, коли просиш розтлумачити.

«Кожна людина є наділена безліччю дарів. Дар говорити, посміхатись, бути батьком, матір’ю, лікарем, архітектором, дар любити, поважати, дар творити. В основі цих дарів є дар Життя. Жити означає будувати – своє тіло, душу, майбутнє, стосунки, сім’ю, будинок, дружбу і так далі. Якщо ти не користаєшся даром життя, то руйнуєш і вмираєш. У цьому питанні неможливо бути нейтральним, лише однозначно: якщо не будуєш – значить руйнуєш. Наприклад, якщо ти не здійснив свій дар бути татком, ти вбив частинку себе. Вся сутність людини полягає в питанні Життя і Смерті, або ти себе реалізовуєш, примножаєш дари, або заморожуєш їх і вмираєш.

Конкретно – здійснюй дари, стань татком для 5-ти діток, служи своїй сім’ї, будь посвячений їм, збудуй будинок, здобудь корисний для суспільства фах, роби добро для інших людей, радій і веселись, будь відповідальним, дбай про своє тіло, будь активним у своїй громаді, поважай інших, і буде тобі щастя. Жити – це дуже природньо, про це навіть не потрібно думати, просто насолоджуйся повнотою життя. Бувають люди, які безконечно в собі колупаються. Це те саме, що намагатися зрозуміти суть сніжинок. Ти бачиш, що люди радіють сніжинкам, починаєш заглиблюватись, що таке сніжинки, і приходиш до висновку, що вони – заморожена кристалізована вода, і розумієш, що радість від сніжинок – повний нонсенс, безглуздя. Отож, розслабся, лови їх язиком, роби руками ангеликів на снігу. Нічого не потрібно розуміти в житті. Потрібно просто жити."