Слава ЗСУ!

– Але як нам жити з мечем, що висить над головою? Як насолоджуватись життям, коли ти знаєш, що будь-якої миті може накрити безодня депресії та гниття душі? Лікарю, порадьте щось, – сльози виступили на очах матері. – Дайте хоча б якісь гарантії.

– У кожному роду є шизофреники, і в моєму – також. Часто хвороба не загострюється, і в легкій формі навіть допомагає людині реалізувати свій потенціал. Скільки було музикантів, письменників та поетів, хворих шизофренією? Безліч. У середньовіччі їх вважали пророками, бо вони бачили потойбічний світ. Є навіть теорія, що шизофреніки – то післанці божі, вони бачать те, що звичайні люди не можуть побачити. Ну це лише таке припущення, але хто його зна. Чесно вам скажу, як на мене – деколи краще бути хворим шизофреніком-професором, ніж абсолютно здоровою домогосподинею, яка вірить в гороскопи, астрологію, феншуй та езотерику. Повірте мені, другі потребують більшого лікування, ніж перші. От моя знайома, цілковито здорова людина – це з точки зору психіатрії – провадить абсолютно дивні практики: лагідно звертається до техніки, бо від того залежить, чи вона ламатиметься в майбутньому, запрошує пральну машинку до співпраці, всі дверцята, шуфлядки щільно засуває. Вона не хвора, то лише феншуй.

На вашому місці я б не ототожнював шизофренію з кінцем світу, бо сучасна медицина у часи, коли Україна стала незалежною і відкрились двері до досягнень світової науки, дозволяє тримати людину у вирі життя, здобувати освіту, будувати сім’ю.

Слова лікаря були бальзамом для матері, вона знала з власного досвіду, що це за хвороба, і бажання кращого життя для своєї дитини зароджувало в ній зернину надії. ЇЇ дві сестри покінчили життя самогубством у віці двадцяти п’яти років і лише таке припущення долі для її донечки, єдиної дитини в сімї, її розради в житті, потіхи, сонечка було, як ніж у серце.

«Ні, ні, тепер це лікують, тепер часи змінились. То колись люди від апендициту вмирали, від запалення легень, а тепер це лікується легко. Медицина сильно пішла вперед. Все буде добре, – заспокоювала себе, а сльози підкочувалися і ставали клубком у горлі, але вона від плачу стрималась. – Лікар сказав берегти емоції дитини, тому плакати при ній не буду».

– Яких симптомів слід чекати? Що стане видимим початком?

– По перше, незначущі деталі стають важливими і виділяються. Те, що більшість людей пропускає повз вуха, як щось несуттєве, шизофреніки підхоплюють та роздувають. По друге, випадкові асоціації: поєднання властивостей абсолютно різних речей, наприклад, ніс акули і кінчик олівця чи носок черевика. Тобто щось таке, до чого звичайна людина не додумається, часом парадоксальні поєднання. Інші прояви – безмістовне бунтарство, голоси, світова змова, апатія і так далі. Часто прискорює чи активує таку хворобу алкоголь. Симптоматика хвороби доволі широка, головне – вчасно виявити і скерувати в правильне русло. Але позбутись хвороби неможливо – і з цим потрібно змиритись і навчитись жити.

– Як можна навчитись жити з цим?

– Ну я вам поясню просто. Припустимо, народилася людина з хвостом, і це автоматично виносить цю людину за межі нормальності, вона вже в суспільство не вписується. Що вона може зробити – відчувати себе неповноцінною та ігнорувати наявність хвоста, що абсолютно не зробить людину щасливою, а хвіст стане реальною життєвою перешкодою. Або прийняти свою відмінність і навчитись використовути те, чим ти відрізняєшся від інших. Хвіст тоді стає перевагою над іншими, а не перешкодою. Тобто якщо людина хворіє легкою формою шизофренії, то це дасть їй можливість зайняти особливу нішу в суспільстві, яке чекає на неординарні цікаві рішення. Та ж сама рекламна сфера вимагає абсолютно неординарного підходу. Поезія, проза, візуальне мистецтво – це все твориться на грані нормальності. Тому я б навіть рекомендував сприймати це, як особливий дар.