Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Гіркий солод

 – Але є безліч випадків, коли чуда стаються з ненависниками церкви, наприклад, святий Павло боровся з церквою – і отримав одкровення.

– Ті, що відчайдушно з чимось борються, і самі піддаються впливу, люблять потаємно те, що ненавидять, навіть самі про це не знаючи.  Сила віри неннависників часом в рази перевищує силу віри віруючих.

– Ні, ні, ні - досить. З мене досить, – ігумен присів, його дихання почастішало і груди двиготіли, як ковальський міх, періодично видаючи свист. На чолі виступили великі цятки поту, що збирались в краплинки і скочувались по носі, капаючи на чорний підрясник. Вінсент згадав, що в старого проблеми з серцем: усі знали про це, але ніхто офіційно не афішував.

Невдовзі діалог продовжився.

– Стовідсотково заперечуєш існування Бога, скажи мені?

– Я не знаю, чи він існує. Мабуть, це вигадка. От ви стовідсотково заперечуєте існування Котигорошка? Ви можете мені однозначно сказати, що його не було і не робив він отих чудес з пересуванням гори та інших?

– Не знаю, напевне, то таки вигадка, казка. При чім тут Котигорошко?

– При тім, що ваші докази, Біблія зокрема, є такою ж самою збіркою казок, як і "Українські народні казки", а персонажі нічим не уступають Івасикам-Телесикам та Бабі Язі. Яка науковість Біблії? Ніяка, така ж, як і в казок. Історичність персонажів – така ж, як і історичність Змія Горинича. Подумайте, у що ви вірите – в народні вигадки! Якщо я скажу, що вірю в Котигорошка, що ви мені скажете? А нічого не скажете, бо докази на його існування такі, ж як і ваші, тобто їх нема взагалі, а є лише віра. І хто його знає, чи віра в Котигорошка не є кращою, ніж ваша, християнська?

– Бачу, далеко ми зайшли. Не треба було відправляти тебе на науку, ти однозначно перевчився. А така була файна дитина, така побожна! Ну і як ти все пояснюєш? Як бачиш світоустрій, звідки все почалось, хто ми такі, куди ідемо, що буде після смерті, ну і врешті  – сенс життя? Ти ж розумієш, що без Бога то все немає сенсу?

– Я, звичайно, вам нічого оптимістичного не скажу. Думаю, що ми звичайні ссавці, на декілька процентів в ДНК відрізняємось від дельфінів, собак та мавп. І ніхто нас не створював, цей весь креаціонізм не витримує критики. Однозначно був вибух – і все розлетілось в сторони, ми все ще летимо, наша планета летить. Гарячі уламки є зірками, одні крутяться навколо інших. Наша земля охолола, але всередині все ще розжарена. Флора і фауна розвинулись завдяки сприятливим умовам і змінюються кожних надцять тисяч років, навіть зараз ми є свідками вимираючих видів, і так само постійно з’являються нові. Взагалі все змінюється, навіть людина за тисячоліття змінилася внутрішньо та ззовні. Тому й очевидно, що якби Бог створив всі тварини та рослини, то ми б зараз мали цілковито іншу живність, наприклад, динозаврів. Щодо сенсу життя – то це вже справа кожного, бо потойбічного життя нема, душа від тіла невіддільна і вмирає разом з ним. Душу мають усі живі створіння, від комарів починаючи. Ось так. Ну і як душа може існувати без тіла, без мозку, без язика? Тож одне ціле – одне без іншого гине. А щодо сенсу життя, то безмістовно старатись на позагробне райське існування, бо його нема і жити потрібно максимально тут, на землі, насолоджуватись життям, розвивати себе, як це робили древні греки.

– Приїхали греки – привезли цитрини. Бачу, ти задалеко зайшов у своїх єресях, дякуй, що живеш в двадцять першому столітті, а не в чотирнадцятому, а то б спалили заживо. Ой шкода мені тебе, отак богоподібну людину з болотом змішав, ще й ці єресі по світу розносиш.

– Ні, не розношу, я ж розумію, що людина є слабким загубленим у просторі і часі створінням, із мінімальними знаннями, коротким віком, хворобами та врешті-решт смертю. Тому й віра у вище створіння є необхідна. Усі ми всередині – маленькі чутливі діти, і віра в супермена, що захистить нас чи й взагалі врятує, вкрай необхідна. Супермен, що долає смерть і рятує від неї, був у всіх віруваннях: Адоніс, Сікху, Осіріс. Біблія – це як збірка дитячих казок, вона не несе ні історичної правди, ані наукової, але дає надію на потойбічне життя, на рятівника. У дитинстві ми віримо в Котигорошка, а в дорослому віці – в Христа. Розумієте, найбільш жало людства – це смерть, і будь-яка релігія базується на обкручуванні безсмертя – воскресіння, реінкарнація, рай на землі. У релігії – єдина розрада, це солодка брехня, що заспокоює наші тривоги.

Попередня
-= 27 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!