Слава ЗСУ!

– Так, я розумію. Але якщо я віддамся чоловікові в шлюбі, то це буде хоча б якоюсь гарантією, що наші стосунки будуть довготривалими, а не раз-два  – і розбіглися в різні сторони.

– Повір мені – шлюб не дасть тобі ніяких гарантій стабільності: більше шістдесяти відсотків тих, хто клянеться у вірності аж до смерті, в перший же рік розбігаються. Ритуал не є запорукою надійності, а лише люди, які в ньому беруть участь. Якщо люди нормальні, то вони і без шлюбу сто років проживуть разом, з належною повагою та любовю.

– Я не знаю, мені важко переступити через себе, навіть якщо  і не розумію до кінця обгрунтованість цього стереотипу.

– Бачиш, ти й сама визнаєш, що це стереотип. Давай спробуємо, я буду максимально уважним і постараюсь, щоб не було боляче.

– Ні, я не хочу. Ну, не може бути, що церква помиляється. А якщо в нас не складеться, що я потім скажу своєму чоловікові? Він мене одразу кине, кому потрібна протоптана стежка?

– Та хто тепер шукає за непротоптаними стежками? Всі знають, що незайманих хіба що в садку можна знайти.  З чотирнадцяти років всі розпечатані, і то нікого не дивує. Ну, лишаються ще якісь чудні винятки, як ти, наприклад.

Павло намагався підібрати потрібні агрументи, щоб переспати з нею, ним керувала тваринна пристрасть, що затуманювала всі інші цінності, яких і так було мало. Він почував себе мисливцем, який заганяє жертву в безвихідь, і вона після відчайдушної боротьби, здається, і дозволяє робити з собою, що заманеться мисливцю. Таня ще чинила опір і це заохочувало його вправніше спростовувати хиткі докази необхідності чистоти.

– Облиш формальності, от побачиш, що тобі сподобається – такої насолоди ти ще не відчувала в житті. Приємно, коли цілуєшся? А то в сто раз класніше. І вже як раз спробуєш – не зможеш зупинитись.

– Ото і мене лякає, що вже не зупинитись. Зараз я ще маю силу волі, а потім вже все, пішло і поїхало.

– Так говориш, ніби тобі шістнадцять. Твоя мама вже, мабуть, переживає і всі решта також,  в такому віці вони скоріш за все і заохочують до дій, бо якщо так далі піде, то наступний крок – монастир. Близькість дозволить тобі скуштувати з’єднання з іншою людиною, одразу захочеться створити сім’ю, а то і так тобі добре, самій. Я буду обережним, обіцяю.

Він розстебнув гудзика на спідниці і застібку – вона вже не пручалась. Акуратно стягнув капрони, бо знав, що порвані капрони можуть надовго зіпсувати настрій жінці.

– Нам потрібно щось підстелити, –- сказала вона.

– Зараз принесу рушник – відповів кваплячись і радіючи своїй легкій перемозі.

– І ще згаси велике світло, може, бра ввімкни.

Він лежав зверху, спершись на кулаки, пробував увійти всередину, але нічого не виходило. Вона посміхнулася:

– Я ж тобі казала, що не можна, значить, то є знак з неба.

– Ти просто розлабся – в тебе все стиснено і напружено  – всі через це проходять.

Знову напружився.

– Блін, не виходить. Давай спробуємо: ти зверху.

– Ти презерватив натянув?

– Натянув, натянув.

– Бачу, він взагалі сповз.

– Давай спробуємо без нього, він тільки заважає.

– Може перенесемо на наступний раз? – намагалась переконати його ще раз Таня.

– Все буде добре, залазь на мене.

– Налий мені ще вина, – сказала і вихилила одним духом наповнений бокал.

Таня опустилася і він увійшов всередину, її обличчя враз скривилось, почервоніло, з очей виступили сльози. Вона спробувала злізти, але він не пускав двома руками тримаючи за таз і все глибше проникаючи всередину. Її тіло було як пружина – кожен м’яз стиснений, як в атлета, що стоїть на старті перед бігом.