Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Гіркий солод

– Досить вже, мені дуже боляче, пусти мене. Якби я знала, що буде так боляче.

– Ще трохи, – повторював Павло, ритмічно рухаючись гору вниз, – ще трошки.

– Я вже не можу – пече все всередині.

– Зараз-зараз.

Щойно вона піднялася, одразу ринула кров – цілий потік крові розлився на його животі. Павло сперся на лікті і завмер, шокований. Кров розтікалася по ньому темно-червоними потоками.

– Блін, що таке, чому так багато крові? З тобою все добре?

Таня відсунулась в бік і плакала, все навколо було в багряних плямах. Білосніжна постіль швидко всмоктувала рідину, що миттєво розповзалася. Рушник зіжмакався внизу, на підлозі.

Павло думав, що пішло не так: може, щось порвав всередині? Певно,  він порвав всередині м’язеву тканину і мабуть, крім зовнішньої кровотечі, є ще й внутрішня. Але якщо назовні виливається стільки крові, то значить, зісередини ще більше. Від внутрішньої кровотечі легко померти, бо ззовні хоч можна перев’язати чи щось прикласти, а всередині? Без особливих засобів точно не обійтися. Удома нічого такого нема, хіба що сусід з першого поверху допоможе, він ветеринар і часто підробляє дома – вакцинує кроликів і стерилізує сучок.

– Я зараз прийду – сказала вона, похитуючись та прикриваючи однією рукою груди. По ній, дорогою в ванну, залишалась тонка багряна цівочка.

– Як ж я того айболита записав? Петро Вет? Бери трубку, друже. Чотири спроби підряд і жодного результату. Поза зоною. Могли на дачу поїхати, в тих Бірках хіба що радіо "колгоспник" тяне. Боже, що я наробив, вона вмирає від втрати крові, треба викликати «швидку» бо нема від кого допомоги чекати, а самі не справимось, заметушився він. Де штани? Аааааа, якесь прокляття, і нащо то мені було, то був дійсно знак з небес, не треба було і починати, і так ніякого задоволення не отримав. Ну прям як в анекдоті, не дожену, то хоч зігріюся. От тобі зігрівся, Господи, які анекдоти, людина вмирає. Нашо мені штани, я ж звонити зібрався. Павло вже уявив собі, як його забирає міліція, як він дивиться востаннє на свободу, тримаючись за грати на вікнах сірого «бобіка». О, я загримлю нізашо, ні крапельки не винний, сяду до моторошних зеків. Та за таке огого що роблять, «запєтушать» за дві секунди. Кому цікава буде правда, кого гребе, що дійсно сталось? За декілька хвилин перетворився із агресивного завойовника на жалюгідного скиглика, що переживає лише за свій зад.

– Блін, який номер – 01 чи 02 чи 03, здається поміняли на 103? Ало, швидка? Приїжджайте скоріше – тут людина кров’ю стікає. Адреса? Куда карету слати? Яку карету? Ви що обкурилися – думаєте, в нас тут бал? А, зрозумів. Стрийська 128, навпроти парку, якщо з центру, то на світлофорі – направо і вниз. Я вийду.

– Тань, з тобою все добре? – запитав, зайшовши без стуку у ванну, а у відповідь  –– ні слова. Егей, ти тут? Відкрив дверцята душової кабінки – і побачив широку червону калюжу, що її розбавляла та змивала вода. Його серце ще більше тьохнуло і запумпкало з шаленою швидкістю: Таня сиділа із закритими очима, відкинувши голову і не рухалась. Він заскочив всередину і почав термосити її, тримаючи обома руками за плечі.

– Таню, Танюсечко! Не вмирай, не відходь, я тебе благаю,  кицю, залишайся зі мною, дай якийсь знак, що ти тут.

Таня повернула до нього голову. На зблідлому обличчі з’явилась незрозумілого походження посмішка, що сильно контрастувала із білідністю шкіри та чорними потьоками, які опускались від тіней на очах. Вона знову відвернулась від нього.

– Алло, ти мене чуєш? Я викликав швидку, ти ще жива? Шо ж я наробив, то був дійсно знак з неба, не треба було рухати.

Попередня
-= 46 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!