Слава ЗСУ!

Він засміявся:

– Я бачу, в тебе прогрес – все цікавіші та сміливіші фантазії.

– От в тому і проблема, що фантазії невтілені. І чоловіки перевелись такі, які б знали всі хитрощі та нюанси жіночого організму. От колись було!

Вона підсунулась і скульптурна нога в капроні влізла між його ноги, він не ворухнувся, дозволив  на секунду хоча б відчути тепло отих витончених ніжок.

– Я трошки погріюсь біля тебе, а то мені щось дме. А знаєш що, в мене завтра День народження?

– О! Вітаю! Дай я хоч поцьомкаю тебе.

Нахилився, щоб поцілувати в щічку, притулився губами і не міг відірватись –  ах, який запах, яка ніжна щока. В той час вийшла господиня кафе, за сумісництвом і офіціант.

– Може, вам ще чогось?

– Ні, ні, все добре, – сказав Павло, відсунувшись на пристойну відстань, – поки що нічого не потрібно.

І вона розчинилась за шторками-висюльками.

– І скільки тобі вже стукнуло?

– Отак візьму і розкажу тобі.

Софія опустила руку під стіл і погладила його ногу з внутрішньої сторони, її пальці повзли все вище, а він завмерши дивився їй в очі, так, чоловік – то солома, а жінка – запалений сірник, якщо підпалиш одну соломину, почне горіти все і не згасне, поки не згорить дотла. Павло відчув, що вже горить. «Але ж я нічого не роблю, то і не була моя ініціатива», оправдовував себе, насолоджуючись її пестощами. Рука все впевненіше мандрувала верхом штанів роблячи їх подібними на натягнутий парус вітрильника.

– Може, ми б заскочили до мене, я б тебе пригостила своїм святковим тортиком? Слово «тортик» було образом для її принади, вона вимовила його так, наче це був найбільший скарб в будинку.

– Він такий кремовий, – продовжила вона, – пальчики оближеш.

І запхала свій палець в його рот, спершу провівши ним по губах. Вже не міг стримуватись:

– Поїхали. Машина біля Укрсоцбанку, ще пройдемось кілька метрів.

Післяобідній час віддавав холодом, Софія притиснулась до нього намагаючись зігрітись, в пошуках тепла вона запхала свою руку в його кишеню.

«Забув перекласти  перстеники», – промайнуло блискавкою в його голові, але вже було запізно. Її рука намацала коробочку і з цікавості витягнула знахідку.

– Уууу, – сказала вона, – щось мені це нагадує, можна, я подивлюсь?

– Краще не рухати, вона ще запакована.

– Мені так цікаво, ну можна, будь-ласка.

– Так, – ледь витиснув з себе Павло.

– Які гарні перстені, – захопленовигукнула Софія – для кого вони?

Павла наче струмом пронизало – затрусив нижньою щелепою, потім зніяковів, звузив плечі, ввесь увібрався всередину, пальці шукали, до чого б вчепитись і почали імпульсивно роздирати прища на скроні.

– Та, я тут вирішив зробити пропозицію своїй дівчині і от... купив сьогодні.

Софія враз перемінилась на обличчі, тоненькі брови повигинались штормовими хвилями і зсунулись досередини.

– Ти надумав одружитися і в той ж день вирядився до мене додому займатись коханням? Ти що, взагалі бездушна скотина?!

Софія, незважаючи на свою легкодумність та фантазійну вдачу, не могла навіть припустити такого рівня зради. Будучи жінкою відчувала толерантність щодо інших жінок. І одразу ж поставила себе на місце оцієї дівчини.

-– Ну ти й мудак! – кинула вона різко. – Я щиро співчуваю твоїй обраниці. Як ти можеш отак чинити, як в тебе язик повернеться запропонувати їй стати твоєю дружиною? Ви ж будете клястись один одному у вірності! І цей перстень є початком довіри! Вона віддала йому коробочку, з розгону дала гучного ляпаса по щоці, і різко розвернувшись,  пішла геть. Лише було чути, як вона  повторює: «Ну  й мудак, ну й скотина. Не Павло, а падло».