Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Гіркий солод

– Ну добре, не буду в тобі живити оті болючі спогади. Сипати сіль у ще відкриту рану. Єдине, що хочу сказати тобі – всі оті переживання не вартують здоров’я та сил. Життя таке різне і все налагодиться, повір мені.

– А чому ти про Бога нічого не згадуєш, не сповідаєш чи не кропиш мене? – знову засумнівалася Таня.

– Я вже не священник, ані не монах, покинув все, і в Бога не вірю більше. Але ти не лякайся, я добрий, розкажу цю історію наступного разу, бо трохи задовга вона для кількох хвилин.

– Чого на мене так дивишся? Чого поїдаєш очима?

– Ти мені нагадуєш Червону Шапочку, що стоїть перед вовком. «Чому в тебе такі великі очі, чому такий великий рот? Подобаєшся ти мені, і вже давно.

– О, ще один кавалер знайшовся, – зверхньо та насмішкувато кинула вона. – Ви, чоловіки, всі сволочі, і ти так само.

– Хочу тобі пояснити...

– Все, па-па, – обірвала його.

– Ваш час збіг, закінчуйте розмову, – заявила медсестра, заглядаючи через решітку в дверях.

– Бережи себе і виздоровлюй, – промовив лагідно, наче й не чув попередньої репліки.

Таня відвернулась від нього і мовчала. Він неквапно вийшов.

Дорогою зайшов до головного лікаря – Владислава Броньовського.

– Так ви стверджуєте, що ви духівник Тані? Ну то мали б знати і її історію хвороби.

– Я не так довго є її духівником, можна сказати зовсім короткий період часу. Чи могли б ви мені детальніше про все розказати? Мені буде легше з нею вести духовні бесіди. Самі розумієте, я також, як і ви, хочу допомогти цій божій дитині і можливо наші зусилля, складені докупи, дадуть позитивний результат.

– А де ви служите? На парафії чи ще десь?

– Я монах, – спростив Вінсент, зовсім не прагнучи пояснювати тонкощі стосунків з Церквою. – Єзуїт, може, знаєте про такий монаший чин.

– Звісно, що знаю. Мій небіж хоче вступити в єзуїти, але всі проти. Брат з розуму сходить – єдина ж дитина в сім’ї. Не знаю, що з того вийде. Про маму я взагалі не говорю, постійно їй виписую заспокійливі, навіть пропонував оформити на стаціонар, але вона не хоче, каже, що не психопатка. Я їй і не говорив, що вона психопатка, просто могла б підлікуватись. А орден ваш славний, і по цілому світу шанований. Ви, мабуть, і багато мов знаєте, отче?

– Так, знаю, але мови – то не головне, головне – здорові душі та тіла, і так сталося, що ми, священник і психіатр, обоє долучаємось саме до здоров’я душі. Хіба що трохи з різних ракурсів?

– О, так, звісно. Ви бачили нашу капличку?

– Ні, не бачив.

– То ходімте, я вам покажу, а разом з тим і розкажу все, що вас цікавить. А що саме вас цікавить?

– Чи міг би я дізнатись більше про хворобу Тані Засідач.

– А! Так, так. Щось задумався, і не молодий вже я. Візьму її справу із собою. Ви про духовний ліцей чули?

– Мокрицького? Так, чув.

– Моя жінка там багато років директрисою працювала. І я до церкви маю особливе ставлення, може, ви мені і в одній справі допоможете, ну не вже, а при нагоді. Щодо Тані, то в них сімейна хвороба, що передається генетично – шизофренія, дефініція відома. Дві її тітки покінчили життя самогубством, але мама начебто здорова. Таню ми ще з дитинства обстежували і робили профілактику. Нічого незвичного не помічали, але шизофренія – хвороба каверзна, може проявитись у будь-якому віці і при будь-яких обставинах. Одним із ключових моментів у хворобі є стрес, велике емоційне навантаження. Останні роки Таня не навідувалась до нас, але за словами матері, все ішло добре, вона зібралась заміж, ну і ви вже напевно знаєте – наречений останній момент відмовився одружуватись. Тут вибуховий механізм і спрацював. Вона тепер насправді хвора на шизофренію із повною симптоматикою – і лікуванню воно не піддається, то я вам як спеціаліст говорю. Всіх живлю надією, а вам правду, отче, кажу. У неї часті видіння із такими буйними сплесками емоцій, що ми змушені колоти транквілізатори. Ось опис лікування, послухайте: пацієнтка відчуває періодичний страх  та чує голоси, що картають її за нечистоту. Від їжі відмовляється. Симптоми аутизму, періодичний ступор. Ватність, апатія. Лікування аминазином, 3,1 грами і інсуліном – гіпоглікемічні дози, снотворними засобами, амітал-натрій 0,2 грами на ніч. Зараз виглядає, що ситуація трохи покращилась, зменшились марення та галюцинації. Але нічого оптимістичного я вам, на жаль, сказати не можу. Давайте присядемо, а то я щось захекався від тієї ходьби.

Попередня
-= 84 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!