Слава ЗСУ!

- Яке марнотратство! - розпачливо вигукнув чоловік графині, підписуючи акт. - Як перекинути міст через цю безодню?

- Пане, у вас багато дітей? - серйозно спитав Гобсек.

Це запитання примусило графа здригнутися, ніби лихвар, мов досвідчений лікар, відразу намацав болюче місце. Він нічого не відповів.

- Так, так , - пробурмотів Гобсек, зрозумівши бо лісне мовчання графа. - Я чудово знаю вашу історію. Ця жінка - демон, а ви, мабуть, і досі кохаєте її. Розумію! Вона навіть мене схвилювала. Може, ви хо тіли б урятувати свій статок, зберегти його для одного або двох своїх дітей. Тоді кидайтесь у вир світських утіх, грайте в карти, розтринькуйте гроші і частіше приходьте до Гобсека. У світських колах називатимуть мене жидом, ефіопом, лихварем, розбійником, казати муть, що я розорив вас. Дарма! За образу кривдник дорого заплатить. Ніхто так не стріляє з пістолета і не володіє шпагою, як ваш покірний слуга. Це всі знають. А ще/раджу вам, якщо зможете, найдіть друга, якому ви могли б фіктивно продати своє майно. Це у вас, юристів, якщо не помиляюсь, називається фідеікоміс? - спитав він, обернувшись до мене.

Граф, здавалось, цілком був захоплений своїми думками і, покидаючи нас, сказав:

- Гроші ви одержите завтра. Приготуйте брильянти.

- По-моєму, він дурень, як усі ваші чесні люди , - зневажливо мовив Гобсек, коли граф пішов.

- Скажіть краще - як люди, охоплені пристрастю.

- За складання акта хай вам заплатить граф , - сказав він, коли я прощався з ним.

Через кілька день після цієї сцени, що відкрила мені жахливі таємниці світської жінки, якось уранці до мене в кабінет увійшов граф.

- Пане , - звернувся він , - я прийшов до вас порадитися в дуже важливій справі. Вважаю за свій обов\'язок заявити, що я вам цілком довіряю і маю надію довести це на ділі. Ваша поведінка на процесах пані де Гранльє понад усяку похвалу. (От бачите, пані , - сказав адвокат, звертаючись до віконтеси , - скільки разів мене винагороджено за незначну послугу, яку я зробив вам...).

Я шанобливо вклонився і відповів, що тільки виконав обов\'язок чесної людини.

- Так ось, пане. Я зібрав чимало відомостей про того дивного чоловіка, якому ви маєте завдячувати своїм становищем. - сказав граф. - 3 усього того, що я знаю, ясно, що цей Гобсек - філософ із школи циніків. Якої ви думки про його чесність?

- Графе , - відповів я , - Гобсек - мій благодійник... По . п\'ятнадцять процентів , - додав я, сміючись. - Але його скнарість усе ж не дає мені права розкрити його справжнє обличчя незнайомій людині.

- Кажіть, пане. Ваша відвертість не може пошкодити ні Гобсекові, ні вам. Я й не сподівався побачити ангела в особі лихваря.

- Батечко Гобсек , - сказав я , - наскрізь перейнятий одним принципом, що керує всіма його вчинками. За тим принципом, гроші - це товар, який можна з спокійним сумлінням продавати дорого або дешево, залежно від обставин. Лихвар, що править великі проценти за свої гроші, на його думку, така ж людина, як і кожен, хто бере участь у прибуткових справах та спекуляціях. І якщо відкинути його фінансові принципи та філософські погляди на людську природу, якими він виправдовує свою лихварську хватку, то, я певен, поза цими справами він найделікатніша й найчесніша людина в усьому Парижі. В ньому живуть двоє: скнара і філософ, істота підла і висока. Якби я вмер, лишаючи сиріт, Гобсек став би їм опікуном. Ось, пане, яким я уявляю собі Гобсека з власного мого досвіду. Я нічого не знаю про його минуле життя. Може, він був корсаром, може, об\'їздив увесь світ, торгуючи брильянтами чи людьми, жінками чи державними таємницями, але присягаюсь, що жодна людська душа у світі не знала таких жорстоких випробувань і так не загартувалась, як він. Того дня, коли я приніс йому свій борг і остаточно розплатився з ним, я спитав його не без певної ораторської остороги, що спонукало, його брати з мене такі величезні проценти і чому він, бажаючи допомогти мені, своєму другові, не дозволив собі зробити цю послугу безкорисливо. «Сину мій, я тебе звільнив від вдячності, давши тобі право вважати, що ти мені нічого не винен. Тому ми з тобою найкращі друзі в світі». Ця відповідь, пане, дасть вам краще уявлення про цю людину, ніж будь-які слова.