Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

1] Зевс, допустивши троян і Гектора близько до суден,

2] Там же і злигоднів їм, і труднощів безперестанних

3] Дав їм зазнати, а сам повертає ясні свої очі

4] У далину, споглядаючи землі фракіян комонних,

5] Місян, кулачних бійців, гіппемолгів, які з-під кобили

6] П'ють молоко, ще й абіян, людей справедливістю славних.

7] Трою ж уже помічать перестали ясні його очі.

8] Не сподівався-бо серцем своїм, щоб хтось із безсмертних

9] Вийшов троянам іще допомогу подать чи данаям.

10] Та не сліпий спостерігач - могутній землі потрясатель.

11] З подивом він на війну поглядав і на січу криваву

12] Із верховини найвищої лісом укритого Сама

13] В горах фракійських; виднілась відтіль перед ним уся їда,

14] Видно й Пріамове місто було, і човни всі ахейські.

15] Вийшовши з моря, сидів він там, повен жалю до ахеїв,

16] Що їх тіснили трояни, і гнівався дуже на Зевса.

17] Раптом устав і пішов із скелястої він верховини

18] Кроком швидким. І ліси навкруги, і високії гори

19] Під Посейдона важкою ходою усі затремтіли.

20] Тричі ступив він і, з кроком четвертим мети досягнувши,

21] В Еги ввійшов, де в глибинах затоки стояла славетна,

22] З золота вся, осяйна, його вічно нетлінна оселя.

23] В дім увійшовши, запріг в колісницю він міднокопитих

24] Коней своїх бистролетних, що гриви у них золотії,

25] В золото й сам одягнув своє тіло, майстерно обшитий

26] Золотом взяв свій батіг і, ставши в ясну колісницю,

27] Коней по хвилях погнав. І заграли морськії страхіття,

28] Виплили з лігвищ усюди, свого владаря упізнавши.

29] Радісно хвилі під ним розступились. А коні так швидко

30] Мчали по морю, що мідної осі й вода не кропила.

31] До кораблів до ахейських учвал понесли його коні.

32] Є у глибокому глибі морському печера велика

33] Між островами Тенедом та Імбром суворо-скелястим.

34] Стримав там коней своїх Посейдон, землі потрясатель,

35] Випрягши їх з колісниці, божистого дав їм оброку

36] їсти й на бистрії ноги їм пута наклав золотії, -

37] Що ні порвать, ні розбити, - щоб, стоячи тут же, на місці,

38] Ждали державця, а сам подався до стану ахеїв.

39] Вої ж троянські навально, як полум'я буйне, як буря,

40] Ректору вслід, Пріамідові, рушили всі з безустанним

41] Криком і шумом шаленим у певній надії ахейські

42] Взять кораблі й до ноги перебить оборонців хоробрих.

43] Та Посейдон-земледержець, могутній землі потрясатель,

44] Вийшовши з хлані морської, бадьорість підносив аргеям;

45] Постать Калхаса прибравши і голос його неослабний,

46] Передусім він Еантів гукнув і без того хоробрих:

47] «Ви лише двоє, Еанти, врятуєте військо ахеїв,

48] Не про страхітливу втечу, про міць пам'ятаючи власну.

49] В іншому місці в бою троянських я рук не боявся б

50] Непереборних, хоч юрми їх мур перейшли наш великий,

51] Всіх-бо їх зараз зупинять красивоголінні ахеї.

52] Але страшенно боюсь, щоб не скоїлось з нами нещастя

53] Там, де подібний до полум'я, провід веде навіжений

54] Ректор, тим гордо-пишний, що син він»могутнього Зевса.

55] Хай же на серце і вам покладе із безсмертних хто-небудь

56] Твердо стояти самим і інших в бою укріпляти.

57] Від кораблів бистрохідних його, войовничого, швидко

58] Ви відігнали б, хоч би й бадьорив його сам олімпієць».

59] Мовивши так, земледержець, могутній землі потрясатель,

60] Берлом ударив обох і надав їм потужної сили,

61] Й стали гнучкі в них суглоби, невтомливі руки та ноги.

62] Сам же, немов бистрокрилий той яструб, що, знявшись з високих

63] Скель, лише козам доступних, на крилах повисне в повітрі,

64] Щоб у погоні за птахом якимсь на долину упасти, -

65] Так Посейдон відлетів од них швидко, землі потрясатель.

66] Бистрий Еант, син Ойлеїв, тоді упізнав його перший

67] І до Еанта звернувся, що був Теламонові сином:

68] «Мабуть, Еанте, це хтось із богів, що живуть на Олімпі,

69] Постать прибрав віщуна й при човнах нам наказує битись, -

70] Не боговіщий Калхас, що з пташиного льоту віщує.

71] З руху гомілок його, по слідах його ніг я іззаду

72] Легко впізнав, хто відходить, - неважко богів упізнати.

73] В грудях-бо любих у мене також стрепенулося серце,

74] Більш ніж коли воювать воно й з ворогом битися прагне.

75] Ноги і руки над ними бажанням до бою палають».

76] Відповідаючи, так йому мовив Еант Теламоній:

Попередня
-= 101 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар