Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

153] Та перед списом моїм, сподіваюсь, відступлять, як справді

154] Бог верховний веде мене, Гери муж громоносний».

155] Мовлячи так, він у кожному силу збудив і завзяття.

156] Вийшов тоді наперед Деїфоб, гордовитий Пріамів

157] Син, перед себе тримаючи щит, звідусіль рівнобокий;

158] Кроком легким він ішов, тим щитом прикриваючи тіло.

159] В нього тоді Меріон вже націлився списом блискучим,

160] Кинув, але промахнувсь і попав йому в щит рівнобокий,

161] Шитий із шкір; але не пробив - ще раніше зламалось

162] Вістря на ратищі довгого списа. Злякавшися лету

163] Списа шаленого, в бік одвернув Деїфоб свій обшитий

164] Шкірою щит. Меріон же назад повернувся у лави

165] Товаришів, роздратований страшно на те і на друге -

166] Що й перемоги позбувсь, і зламав свого списа міцного.

167] До кораблів він подався тоді і наметів ахейських

168] Списа великого взять, що лишився у нього в наметі.

169] Битва тим часом тривала, і гомін лунав неугасний.

170] Тевкр Теламоній відважного перший убив списоборця

171] Імбрія, Ментора сина, на коні багатого мужа.

172] Жив у Педеоні він до приходу загонів ахейських

173] З Медесікастою в шлюбі, бічною Пріама дочкою.

174] А як данаї до Трої прийшли в кораблях крутобоких,

175] До Іліона прибув він, але від троян відрізнявся.

176] Жив у Пріама, тримав його той як власного сина.

177] Син Теламона під вухо його своїм списом довженним

178] Ранив і вихопив списа назад. Той упав, наче ясен,

179] Що на вершині гори височів, звідусюди помітний,

180] Міддю ж підрубаний, свіже схилив до землі своє листя, -

181] Так він упав - і брязнула зброя, що сяяла міддю.

182] Кинувся Тевкр уперед, щоб озброєння з Імбрія зняти.

183] Гектор же кинувсь до нього й націлився списом блискучим.

184] Той це помітив і ледве од мідного встиг ухилитись

185] Списа. І в груди уп'явсь Амфімахові, сину Ктеата

186] Акторіона, той спис, коли він на битву виходив.

187] Тяжко він гримнув об землю, аж зброя на нім забряжчала.

188] Гектор же кинувся знов - в Амфімаха, великого духом,

189] Зняти шолом з голови, до скронь його щільно прилеглий.

190] Кинув тієї ж хвилини Еант своїм списом блискучим

191] В Гектора, тіла ж його не торкнув він: грозливою міддю

192] Все воно вкрите було. Посередині в щит він ударив,

193] І Пріаміда так сильно штовхнув, що той мусив вернутись,

194] Трупи обидва лишивши, щоб їх волочили ахеї.

195] А Амфімаха взяли Менестей богосвітлий і Стіхій,

196] Воїв афінських вожді, й понесли до загонів ахейських,

197] Імбрія ж - двоє Бантів, завзяття взірці бойового,

198] Наче два леви козу із-під варти собак гостроіклих

199] Викравши, разом несуть, крізь густі пробираючись хащі

200] Й високо в пащах свою над землею тримаючи здобич,

201] Так же й Еанти озброєні, високо трупа піднявши,

202] Лати із нього знімали. З маху від ніжної шиї

203] Голову в гніві за смерть Амфімаха відсік син Ойлеїв

204] Й, мов кругляка, до троян через юрми густі перекинув.

205] Гектору прямо до ніг крізь пилюку вона покотилась.

206] Гнівом у серці своїм запалав Посейдон за онука,

207] За Амфімаха, що смертю поліг у січі жорстокій.

208] До кораблів він подався тоді і наметів ахейських

209] Дух піднімати в данаїв, троянам готуючи лихо.

210] Ідоменей по дорозі зустрівсь йому, списник славетний.

211] Йшов од товариша він, який перед тим незадовго

212] З бою вернувсь, у коліно поранений гострою міддю, -

213] Винесли друзі із битви його. Лікарям його здавши,

214] Він до намету пішов, вернутись бажаючи швидше

215] В бій. До нього звернувся тоді земледержець могутній,

216] Голос прибравши Тоанта, який Адремона був сином, -

217] Що в Калідоні високім владарив і в цілім Плевроні

218] Над етолійцями, й люди, як бога, його шанували:'

219] «Ідоменею мій, крітян пораднику, де ж ті погрози

220] Ділись, що Трої синам колись так грозили ахеї?»

221] Ідоменей тоді, крітян владар, йому в відповідь мовив:

222] «О Тоанте, ніхто із ахеїв, наскільки я знаю,

223] В цьому не винен: усі-бо ми стійко уміємо битись,

224] Ні малодушним ніхто не охоплений ляком, ні з бою

225] Досі ніхто не тікав боягузливо. Мабуть, Кроніду

226] Вельмимогутньому так до вподоби припало - безславну

227] Згубу далеко від Аргоса людям наслати ахейським.

228] Але, Тоанте, і сам ти був досі душею завзятий,

Попередня
-= 103 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар