Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

304] Ідоменей з Меріоном, керманичі крітського люду,

305] Кинулись так же у битву в блискучім озброєнні міднім.

306] Перший тоді Меріон таке йому слово промовив:

307] «Де б ти хотів, Девкаліде, із ворогом стати до бою?

308] Де ти, чи з правого вийдеш крила, чи з середини війська,

309] Чи, може, з лівого краю? Ніде-бо як тут, я вважаю,

310] Не потребують так помочі довговолосі ахеї».

311] Ідоменей тоді, крітян владар, йому в відповідь мовив:

312] «Інші в нас є, посередині наші човни захищати -

313] Двоє Еантів і Тевкр, найкращий в ахейському стані

314] З лука стрілець, відмінний також і в бою рукопашнім.

315] Можуть жадобу вони вдовольнити неситого в битвах

316] Гектора, сина Пріама, який він не є премогутній.

317] Буде нелегко йому, хоч би й як поривався він битись,

318] Щоб подолати відвагу і силу їх рук незборенних,

319] Нам підпалить кораблі, - хіба громовладний Кроніон

320] Кине палаючу сам головню в кораблі наші бистрі.

321] Та не уступить людині Еант Теламоній великий,

322] Як смертородна вона і годується зерном Деметри,

323] Й міддю її чи камінням можна великим убити.

324] Навіть Ахіллу, мужів переборцю, в бою рукопашнім

325] Він не уступить, дарма що у русі зрівнятись не може.

326] Станьмо ж обидва на лівім крилі, щоб побачити швидше,

327] Хто кому славу придбає, - чи ми кому-небудь, чи нам хтось».

328] Так він сказав. Меріон же, на бистрого схожий Арея,

329] Рушив із місця, й дійшли вони лав, про які говорив той.

330] Ідоменея уздрівши, на полум'я схожого міццю,

331] Разом з супутцем, в озброєнні міднім тонкої роботи,

332] З криком трояни на них усі кинулись натовпом цілим.

333] І заклубочився вир бойовий при кормах корабельних,

334] Мов буревій, що у посвисті буйних вітрів шаленіє

335] В спеку страшну, коли пилом глибоким покрито дороги

336] Й куряви хмари здіймаються вгору від вихорів стрічних, -

337] Так завихрилася й битва між воїв, що прагнули буйно

338] В січі вбивать один одного й гострою нищити міддю.

339] Поле-бо людоубивчого бою наїжилось лісом

340] Довгих списів, що проймають тіла. Засліпилися очі

341] Сяєвом мідних шоломів, яскравих щитів та блискучих

342] Панцирів, ясно начищених лат на могутливих плечах

343] Воїв, що в битву ішли. І лише загартований серцем

344] Не засмутився б, на їх поглядаючи труд, а радів би.

345] Кронові ж дужі сини, своє замишляючи кожен,

346] Вже готували героям мужам жахливі нещастя.

347] Зевс-бо троянам і Ректору волив послати звитягу,

348] Щоб прудконогого вславить Ахілла. Але не бажав він

349] Люд ахейський цілком погубить біля стін Іліона,

350] Тільки Фетіду хотів вшанувать з її сином хоробрим.

351] А Посейдон, між ахеїв проходячи, дух їм підносив,

352] Потай із сивого випливши моря. За них він журився,

353] Доланих військом троянським, і гнівався дуже на Зевса.

354] Хоч і обидва одного були вони племені й роду,

355] Перший, проте, між них Зевс народився і більше міг знати.

356] Саме тому Посейдон ухилявсь помагати одверто

357] Й потай, у постаті людській, підносив їм дух войовничий.

358] Линву війни й ворожнечі для всіх обопільно страшної,

359] Кожен із свого кінця зав'язавши, боги натягали,

360] Линву міцну і тривку, що розслабила многим коліна.

361] Саме тоді данайських загонів вожай напівсивий

362] Ідоменей на троян налетів і нагнав на них жаху.

363] Отріонея убив він, що, в Трою з Кабеса прибувши,

364] Слави воєнної щойно іще сподівався зажити.

365] Прагнув без викупу він найкращу Пріамову доньку,

366] Юну Кассандру, за себе узяти, за те обіцяв він

367] Річ немалу - од Трої ахейських синів одігнати.

368] Згодився старець Пріам, кивком голови обіцявши

369] Доньку за нього віддати, і той у цій бився надії.

370] Щойно він виступив гордо, як списом у нього блискучим

371] Ідоменей, замахнувшись, поцілив. Не стримала мідна

372] Броня удару, і спис посеред живота йому влучив.

373] Тяжко він гримнув об землю, а той, похваляючись, крикнув:

374] «Отріонею, тебе над усіх я вславлятиму смертних,

375] Якщо насправді все зробиш оте, що вчинить похвалявся

376] Ти Дарданіду Пріаму, - то ж він обіцяв тобі доньку.

377] Ми тобі теж обіцяли б таке і дотримали б слова -

378] Видати заміж за тебе найкращу Атрідову доньку,

379] З Аргоса взявши, і вас одружили б, якщо допоможеш

Попередня
-= 105 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар