Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

380] Нам Іліон зруйнувати, це густо заселене місто.

381] Йдімо ж зі мною мерщій, укладім при човнах мореплавних

382] Шлюбну угоду. В розмовах про викуп скупими не будем».

383] Мовивши так, за ногу його поволік з бойовища

384] Ідоменей. За вбитого месником виступив Асій,

385] Пішки йдучи перед кіньми, які йому прямо у спину

386] Важко хропли, візничим-товаришем ведені. Прагнув

387] Ідоменея убити, та той ухитривсь його списом

388] Під підборіддя ударить, і мідь пройняла йому горло.

389] Впав він на землю, як падає дуб, чи тополя срібляста,

390] Чи струнковерха сосна, що їх теслі у горах зрубають

391] Гострим своїм топором, готуючи брус корабельний.

392] Так перед кіньми і повозом він лежав, розпростертий,

393] Стогнучи тяжко і землю хапаючи, кров'ю залиту.

394] Та й у візничого розум, що мав він, цілком помутився:

395] Не здогадався-бо коней баских він назад повернути,

396] Рук щоб уникнуть ворожих. Тоді Антілох витривалий

397] В нього загостреним списом поцілив. Не стримала мідна

398] Броня, і спис посеред живота йому влучив.

399] Він захрипів і скотився із повоза, збитого міцно.

400] Нестора духом великого син Антілох його коней

401] Швидко погнав од троян до мідноголінних ахеїв.

402] А Деїфоб у той час, підійшовши до Ідоменея,

403] В смутку за Асія, списом у нього поцілив блискучим.

404] Вчасно помітивши це, ухилився од мідного списа

405] Ідоменей і укрився за щит, на всі боки округлий.

406] Зроблений був він з волової шкіри й блискучої міді,

407] Зшитий майстерно, з двома руків'ями, щоб добре тримати.

408] Весь він зігнувсь під щитом і уник міднокутого списа.

409] Щит загудів лише глухо, зачеплений з самого краю

410] Списом. Але недарма із важкої руки полетів він,

411] Вп'явсь Гіппасідові він Гіпсенору, людей вожаєві,

412] Під передсердя, в печінку і зразу розслабив коліна.

413] Вельми пишаючись цим, Деїфоб тоді голосно крикнув:

414] «Не без відомсти тут Асій лежить. Т»пер, підійшовши

415] Аж дог Аїда, могутнього стража підземної брами,

416] Буде, гадаю, радіти він: дав-бо йому я супутця».

417] Так похвалявся, і прикро од слів його стало аргеям,

418] Та в Антілоха відважного серце найбільш схвилював він.

419] Хоч і в скорботі, той не покинув убитого друга,

420] Але підбіг і щитом прикрив холодіюче тіло.

421] І, під померлим зігнувшися, двоє близьких його друзів,

422] Ехіїв син Мекістей і Аластор із ним богосвітлий,

423] До кораблів крутобоких несли його, стогнучи тужно.

424] Ідоменей же на силі не здав і весь час поривався

425] Або когось із троян похмурою ніччюг покрити,

426] Або упасти самому, відбивши біду від ахеїв.

427] Так був подоланий ним Есіета, паросток Зевса,

428] Любий син Алкатой, що Анхісові зятем доводивсь, -

429] Гіпподамею-бо, старшу дочку його, взяв за дружину,

430] В домі ж ізмалку всім серцем любив її батько й поважна

431] Мати. Красою-бо, розумом світлим, умінням в роботі

432] З-поміж ровесниць вона вирізнялась. Тому й за дружину

433] Взяв її найславетніший муж на всю Трою простору.

434] Ідоменея рукою його Посейдон обезсилив,

435] Очі затьмивши ясні і скувавши світлясті суглоби.

436] Ні ухилитися вбік він не встиг, ні назад утікати,

437] А як той стовп непорушний чи дерево високоверхе,

438] Гордо стояв, і прямо у груди його своїм списом

439] Ідоменей влучив, пробивши на них світлосяйний

440] Мідний хітон, що від згуби не раз рятував його тіло.

441] Глухо тепер забряжчав він, загостреним пройнятий списом.

442] Тяжко той гримнув об землю із списом, що вп'явся у серце,

443] Ще трепетало воно, а з ним разом тремтіло^і древко

444] Списа. Та врешті могутній Арей його сили позбавив.

445] Вельми пишаючись, Ідоменей тоді голосно крикнув:

446] «Що ж, Деїфобе, чи можна за гідну відомсту вважати,

447] Трьох за одного поклавши? А ним же ти так похвалявся!

448] Спробуй, нещасний, і сам і вийди назустріч до мене, -

449] Знатимеш добре, який я прийшов до вас, Зевсів нащадок.

450] Першим Міноса-бо Зевс породив, володаря Кріту.

451] Сина Мінос породив - бездоганного Девкаліона,

452] Девкаліон же мене, владаря над численним народом

453] В Кріті просторім. Тепер же сюди я приплив з кораблями

454] Лихо тобі принести, твому батькові й іншим троянам».

455] Так він сказав. Де'їфоб між двох гадок тоді завагався, -

Попередня
-= 106 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар