Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

532] Вихопив із передрам'я бійцевого спис той могутній

533] 1 відступив до загону свого. Політ тоді, рідний

534] Брат Деїфоба, за стан обнявши його обережно,

535] Вивів із згубного бою туди, де на нього чекали

536] Коні баскі, оподаль війни і жорстокої січі,

537] Разом з візничим його при оздобній його колісниці.

538] Прямо до міста його повезли, і від бою страшного

539] Тяжко стогнав він, а з рани свіжої кров струмувала.

540] Так же билися й інші, і гамір зчинився невгасний.

541] На Афарея Еней тоді кинувсь, Калетора сина,

542] Й ратищем гострим пройняв йому горло, як той обернувся.

543] Голову набік схилив він, і щит із шоломом на землю

544] Раптом упали, і смерть душогубна його огорнула.

545] А Антілох, спостерігши, що задом Тоон повернувся,

546] Скочив і, списом ударивши в спину, розсік йому жилу,

547] Що, по хребту пробігаючи, карка самого сягає.

548] Враз розсік він її, і навзнак упав той на землю,

549] В порох, обидві руки до своїх простягаючи друзів.

550] Скочив тоді Антілох і знімати з плечей його зброю

551] Став озираючись. Раптом його оточивши, трояни

552] В щит його били широкий, барвистий, але не здолали

553] Ніжного тіла в бійця Антілоха нещадною міддю

554] Навіть дряпнуть. Посейдон-бо, землі потрясатель, над любим

555] Несторідом чував і від стріл боронив його гострих.

556] Від ворогів не тримався далеко, але поміж ними

557] Він обертавсь, і не був його спис непорушним, всечасно

558] Ним потрясав він, лише у думках намічаючи власних,

559] Чи віддаля ним метнути, чи краще ударити зблизька.

560] Поки він так міркував, його серед юрми помітив

561] Асіїв син Адамант і в щит його гострою міддю,

562] Близько підбігши, ударив. Та ратища вістря знесилив

563] Сам Посейдон темнокудрий, бійцеві життя захистивши.

564] Наче жердина обсмалена, списа того половина

565] В щит Антілоха вп'ялась, а друга упала на землю.

566] Швидко од друзів одбіг Адамант, уникаючи смерті.

567] Та Меріон наздогнав його й списом в те місце між пупом

568] І соромітними ранив частинами, де для бездольних

569] Смертних Арей себе найболячіше дає відчувати.

570] Списом туди він ударив. Подавшись за ратищем слідом,

571] Кидався він, наче бик, що, у горах його наздогнавши,

572] Путами в'яжуть мерщій пастухи і силою гонять.

573] Пройнятий списом, так кидавсь і він, але тільки недовго,

574] Поки герой Меріон, підійшовши, не вихопив раптом

575] Списа із тіла його, і тьма йому очі окрила.

576] В час той Гелен Деїпіра ударив у скроню фракійським

577] Довгим мечем і шолом з голови його збив конегривий.

578] Впав той на землю шолом, забряжчавши, і хтось із ахеїв

579] Перехопив його враз, як у воїв між ніг він котився.

580] А Деїпірові ніч безпросвітна вже очі окрила.

581] Та гучномовного жаль охопив Менелая Атріда.

582] З криком погрозливим вийшов він проти Гелена-героя,

583] Списом махаючи гострим. А той натягнув свого лука.

584] Щойно зійшлися вони, й цей загостреним ратищем кинув

585] Прямо на ворога, той же у нього - із лука стрілою.

586] Спершу попав Пріамід Менелаєві в груди стрілою,

587] В панцир опуклий, та зразу ж гіркеє відскочило вістря,

588] Як на просторім току від віял стрибають широких

589] Темно-смагляві боби чи горох, коли їх молотник

590] З розмахом кидає дужим під вітру шумливе дихання, -

591] Так від броні Менелая, повитого славою мужа,

592] Брязнувши тільки, далеко гіркеє відскочило вістря.

593] А гучномовного гострений спис Менелая Атріда

594] Руку Гелена пробив, що тримав у ній точений лук свій,

595] І прип'яло її міцно до лука тим мідяним списом.

596] Швидко до друзів одбіг тоді він, уникаючи смерті,

597] Звісивши руку, й за нею тягнув ясенового списа.

598] Великодушний тоді Агенор із руки його вирвав

599] І обв'язав йому пращею руку, з овечої шерсті

600] Звитою, - мав її завжди супутник керманича люду.

601] Стрівши Пісандр Менелая, вповитого славою мужа,

602] Прямо на нього пішов, - лиха йому доля судила

603] Впасти в страшному бою від твоєї руки, Менелаю.

604] А як зійшлись вони близько, один проти одного йшовши,

605] Схибив Атрід, своїм гострим убік десь поціливши списом;

606] В час той Пісандр Менелая, вповитого славою мужа,

607] Вдарив у щит, але міді, проте, не спромігся пробити:

Попередня
-= 108 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар