Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

836] Не забуваючи, й нападу ждали троян войовничих.

837] Крики їх спільні сягали ефіру і сяєва Зевса.


ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА

ОШУКАННЯ ЗЕВСА

1] Нестор в той час випивав у наметі й почув оті крики, -

2] От він Асклепія синові слово промовив крилате:

3] «Глянь, Махаоне божистий, подумай-но, чим це скінчиться!

4] Крики бійців молодих голоснішають під кораблями.

5] Але сиди у наметі й іскристим вином утішайся,

6] Поки гарячу купіль пишнокоса тобі Гекамеда-

7] Діва нагріє і плями від тіла одмиє криваві.

8] Я ж піднімуся на пагорб окинути поглядом битву».

9] Мовивши так, він, окутий майстерна блискучою міддю,

10] Щит бойовий Фрасімеда, свого конеборного сина,

11] Взяв у наметі. А той тоді з батьківським вийшов на битву.

12] Списа міцного ще взяв з наконечником з гострої міді.

13] Вийшов з намету і раптом - діло побачив негідне, -

14] Як в замішанні тікають бійці, а за ними женуться

15] Високодумні трояни, вали зруйнувавши ахейські.

16] Наче широке, глухими рябіючи брижами, море,

17] В передчутті гомінкого бурхливих вітрів вихрування,

18] Ще ні туди ні сюди не спрямовує хвилі своєї,

19] Поки примчить вирішальний од Зевса могутнього вітер, -

20] Так і старець поважний у серці своєму вагався

21] Поміж двох рішень - податись до лав бистрокінних данаїв

22] Чи до Атріда піти Агамемнона, пастиря люду.

23] Поміркувавши отак, він визнав, проте, за найкраще

24] Йти до Атріда. Бійці ж одні з одних, убитих у січі,

25] Зброю знімали. І дзвінко навколо їх тіл брязкотіла

26] Мідь під ударами дужих мечів і списів двоєгострих.

27] Нестору троє державців зустрілося, паростків Зевса,

28] Від кораблів вони йшли, поранені гострою міддю.

29] Втрьох - Тідеїд, Одіссей і з ними Атрід Агамемнон.

30] Від бойовища далеко вздовж берега сивого моря

31] їх кораблі розміщались. Лиш рядом переднім на сушу

32] Витягли їх, і перед кормами їх вал збудували.

33] Хоч і широке було узбережжя, але умістити

34] Всіх кораблів не могло і тісно доводилось людям.

35] Тож кораблі піднімались уступами з моря й затоки,

36] Берег увесь заповняли між мисів піщаних обабіч.

37] Глянуть хотілось вождям на битву й гучне замішання, -

38] Втрьох вони йшли, на списи опираючись^-серцем у грудях

39] Тяжко засмучені. От по дорозі старий їм зустрівся

40] Нестор, і серце у грудях сполохав вождям він ахейським.

41] Мовив, озвавшись до нього, володар мужів Агамемнон:

42] «Несторе, сину Нелея, великая славо ахеїв!

43] Нащо прийшов ти сюди, покинувши бій мужозгубний?

44] Вельми боюсь я, щоб слова могутній не виконав Гектор,

45] Перед зібранням троян із погрозою твердо сказавши,

46] Що в Іліон від човнів цих повернеться він не раніше,

47] Аніж попалить вогнем кораблі й нас усіх повбиває.

48] Так він тоді говорив, і це ось збувається нині.

49] Горе! Невже й усі інші красивоголінні ахеї,

50] Наче Ахілл той, ненависті сповнені в серці до мене

51] І при кормах кораблів не бажають із ворогом битись».

52] В відповідь Нестор до нього промовив, їздець староденний:

53] «Справді, усе, очевидно, збувається нині, і навіть

54] Зевс громовладний не міг би тепер анічого змінити.

55] Вже-бо зруйновано вал, що досі його ми вважали

56] Захистом для кораблів і для себе самих нездоланним.

57] Та вороги біля наших швидких кораблів безустанно

58] Б'ються весь час. Не впізнати уже, хоч би й як ти вдивлявся,

59] Звідки біжать і куди охоплені страхом ахеї,

60] Так без розбору їх б'ють, і крики аж неба сягають.

61] Отже, подумаймо справді, чим можна залагодить справу,

62] Як допоможе тут розум. Та в битву назад повертатись

63] Я б вам не радив: пораненим годі уже воювати».

64] Знову промовив до нього володар мужів Агамемнон:

65] «Несторе, раз вороги уже перед кормами воюють,

66] Не помогли ані рів, ані вал, побудований міцно,

67] Хоч, потрудившись над ними, надіялись мати данаї

68] Захист і для кораблів, і для себе самих нездоланний, -

69] То всемогутньому Зевсові так до вподоби - безславну

70] Згубу далеко від Аргоса людям наслати ахейським.

71] Знав-бо я те, що колись захищав він охоче данаїв,

72] Знаю тепер, що троян, неначе богів всеблаженних,

73] Він відзначає, а нам і силу зв'язав він, і руки.

Попередня
-= 112 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар