Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

62] Вихопить кращу корову із стада, що мирно пасеться,

63] Й спершу зламає їй карк, тримаючи міцно зубами

64] Дужими, потім розтерзані нутрощі з теплою кров'ю

65] Жадібно всі пожирає; навкруг пастухи і собаки

66] Здалеку галас великий зчиняють, але підступити

67] Ближче не хочуть вони: блідий-бо їх острах проймає.

68] Так же ні в кого з троян бажання не виникло в грудях

69] Ближче зійтися тоді у бою з Менелаєм поважним.

70] Славне озброєння зняти із сина Пантоя відразу

71] Міг би Атрід, якби Феб-Аполлон йому тут не позаздрив.

72] Гектора в бій він послав, Ареєві рівного мужа,

73] Мента прибравши подобу, кіконських бійців полководця.

74] До Пріаміда озвавшись, він слово промовив крилате:

75] «Гекторе, ти недосяжне догнать пориваєшся нині -

76] Коней баских Еакіда хороброго! Смертним-бо людям

77] Впоратись важко із ними та їх запрягать в колісницю,

78] Крім лиш Ахілла, що мати безсмертна його породила.

79] А Менелай войовничий, син мужній Атрея, тим часом.

80] Тіло Патрокла стерігши, найкращого з воїв троянських

81] Вбив Пантоща Евфорба й відваги палкої позбавив».

82] Мовив це бог, і знов до людської борні повернувся.

83] Гектору ж смуток страшний охмарнілу окрив його душу.

84] Пильно поглянув по шерегах він бойових і побачив,

85] Як той озброєння славне знімає, а цей непорушно

86] Мертвий лежить, і кров із одкритої рани струмує.

87] Виступив Гектор тоді, блискучою сяючи міддю,

88] І на весь голос гукнув, на Гефестове схожий невгасне

89] Полум'я. Крик цей гучний не пройшов повз увагу Атріда.

90] Тяжко зітхнувши, звернувсь до свого він одважного серця:

91] «Горе мені! Якщо з цим я чудовим озброєнням разом

92] Кину Патрокла, що смертю поліг задля честі моєї,

93] Чи не осудить мене, це побачивши, хтось із данаїв?

94] А як, соромлячись їх, на троян і на Гектора вийду

95] Сам я один, то ворожі мужі мене зразу оточать.

96] Лави троян-бо Гектор веде сюди шоломосяйний.

97] Тільки навіщо оцим своє миле тривожу я серце?

98] Хто проти божої волі із мужем змагатися вийде,

99] Любим для бога, лихої зазнає біди незабаром.

100] Тим-то мене не осудить за те ні один із данаїв,

101] Що перед Гектором я відступив, - бо од бога він б'ється.

102] От якби зараз Еанта знайти мені з голосом дужим,

103] Разом пішли б ми тоді, бойову спогадавши відвагу,

104] Хоч би боги й не сприяли нам, тільки б Патроклове тіло

105] Вирвати нам для Ахілла, - було б то лихо найменше».

106] Поки отак у серці і мислях своїх міркував він,

107] Лавами військо троян надійшло, їх очолював Гектор.

108] І відступив Менелай, залишивши Патроклове тіло

109] Й часто назад оглядаючись, наче той лев пишногривий,

110] Що пастухи і собаки його від кошари списами

111] Й криками геть відганяють, а серце відважне у грудях

112] Раптом холоне, і змушений він із обійстя тікати.

113] Так від Патрокла тоді відступив Менелай русокудрий.

114] Лав досягнувши своїх, він спинивсь і назад оглянувся,

115] Теламоніда Еанта очима шукаючи всюди.

116] Раптом його він побачив на лівім крилі бойовища, -

117] Товаришів підбадьорював той, укріпляючи дух їм:

118] Жахом-бо Феб-Аполлон їм наповнив серця нездоланним.

119] Швидко підбіг Менелай до Еанта і так йому мовив:

120] «Друже Еанте, біжім за Патрокла полеглого збройно

121] Битися! Може, Ахіллові хоч би оголене тіло

122] Ми принесем: зняв-бо зброю вже Гектор шоломосяйний».

123] Мовивши так, він Еанту відважному дух підбадьорив.

124] Той тоді вийшов із лав, і з ним Менелай русокудрий.

125] Гектор же тіло Патрокла волік, озброєння славне

126] Знявши, щоб одрубать йому голову гострою міддю,

127] Трупа ж самого троянським собакам віддати в поживу.

128] Близько Еант підійшов, свій щит піднявши, як вежу.

129] Гектор назад відступив і, між лав замішавшися, скочив

130] На колісницю свою, а троянам зброю чудову

131] В місто віддав однести - на славу для себе велику.

132] В час той Еант, широким щитом прикриваючи тіло

133] Менойтіада, спинився над ним, як над дітьми левиця,

134] Що, левенят нерозумних виводячи, раптом у лісі

135] Стріне мисливців, і, впевнена в силі своїй, гордовито

136] Брови на лобі нахмурить, і трохи примружує очі.

137] Так зупинився й Еант над тілом Патрокла-героя.

138] З другого боку Атрід Менелай, Ареєві любий,

Попередня
-= 141 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар