Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

215] Всіх він обходив і кожному дух підбадьорював словом -

216] Главкові й Хромію з ним, Медонтові ще й Терсілоху,

217] Астеропеєві, та Гіппотоєві, та Дейсінору,

218] Форкію, Местлу й Енному, що з птичого льоту віщує, -

219] Всіх підбадьорював він і слово їм мовив крилате:

220] «Слухайте, сотні сусідніх племен і союзників наших!

221] Я не числа в вас шукав, не в кількості мав я потребу,

222] До Іліона із ваших країв закликаючи воїв, ,

223] А закликав вас на те я, щоб наших дружин із дітками

224] Ви боронили ретельно від рук войовничих ахеїв.

225] Тим-то й дарами, і всяким виснажую я постачанням

226] Люд свій, щоб в кожному з вас відвагу підносити мужню.

227] Тож оберніться до ворога прямо, й одно з двох - загибель

228] Чи порятунок, - інших розмов на війні не буває.

229] Хто з вас Патрокла, хай мертвого, винесе з бою й троянам,

230] Коней впокірникам, дасть, .перед ким і Еант не устоїть, -

231] Я тому здобичі дам половину, собі залишивши

232] Другу. А славу зі мною він однакову здобуде».

233] Так він сказав, і рушили прямо вони на данаїв,

234] Високо знявши списи. Велика зросла в«них надія

235] Вирвать з Байтових рук Патрокла убитого тіло.

236] Дурні! Дихання життя у них багатьох одібрав він.

237] До Менелая, в бою голосного, Еант тоді мовив:

238] «О Менелаю мій, паростку Зевсів, не дуже надіюсь

239] Я на повернення наше з тобою з війни у вітчизну.

240] Отже, турбуюсь тепер я не так за Патроклове тіло, -

241] Що незабаром троянських собак і птахів нагодує, -

242] Як про свою я турбуюся голову, щоб не позбутись,

243] Та про твою. Тож хмарами бою окрив нас довкола

244] Гектор, загибель страшна нас обох звідусіль оточила.

245] Клич, проте, кращих данайських бійців, - може, хтось нас почує!»

246] Так він сказав, і послухав його Менелай гучномовний.

247] Голосно крикнув тоді, щоб данаям усім було чути:

248] «Друзі мої, аргеїв вожді і порадники люду!

249] Ви, що з Атрідами, із Агамемноном вкупі й зі мною

250] Коштом народним п'єте й порядкуєте кожен загоном

251] Люду свого, а Зевс посилає вам шану і славу!

252] Важко мені розпізнати тепер, у якому загоні

253] Хто з вас вождем: занадто-бо полум'я бою палає.

254] Краще прийдіть ви самі і пройміться обурення гнівом,

255] Що дістається собакам троянським Патрокл у забаву».

256] Так він сказав, і Ойлеїв Еант почув його бистрий.

257] Перший до нього прорвавсь крізь шал сум'яття бойового;

258] [доменей вслід за ним та ще Ідоменея товариш

259] Біг, Меріон, Еніалію-мужоубивцеві рівний.

260] Інших вождів чи міг би хто всі імена пригадати

261] Тих, що до участі в битві вели після того ахеїв!

262] Лавами рушили перші трояни, а вів їх сам Гектор.

263] Так, наче в гирлі ріки, що повниться Зевса дощами,

264] Хвиля бурхлива іде супроти течії, й прибережні

265] Скелі аж стогнуть навколо під натиском сивого моря, -

266] З криком таким наступали трояни. Тим часом ахеї

267] Круг Менойтіда стояли, єдиним палаючи духом,

268] Огородившись стіною щитів міднокутих. Навколо

269] Сяйних шоломів Кроніон могутній розлив густо-темну

270] Хмару. Не був Менойтід йому ще за життя осоружний,

271] В дні, коли той Ахілла соратником був Еакіда.

272] Не допустив він, щоб тіло Патрокла собакам троянським

273] Здобиччю стало, й на поміч йому він підняв його друзів.

274] Спершу трояни тіснить почали бистрооких ахеїв.

275] Тіло лишивши, ті стали тікать. Та не вбили нікого

276] Зарозумілі трояни, хоч дуже хотіли, лиш трупа

277] Поволокли. Та недовго далеко від нього ахеї

278] Ще залишались. Назад відігнав незабаром ворожі

279] Лави Еант, що після бездоганного сина Пелея

280] Виглядом, як і ділами, усіх перевищив данаїв.

281] Кинувся він повз лави передні, відвагою схожий

282] На роз'ярілого вепра, що в горах оточений псами

283] Й ловчими, легко круг себе в ущелинах їх розкидає.

284] Так же й Еант осяйний, благородного син Теламона,

285] Кинувся поміж троян і легко розсипав їх лави,

286] Що оточили Патрокла, палаючи сильним бажанням

287] В місто його волокти і тим славу для себе здобути.

288] Вже Гіппотой, осяйний син Лета пелазга, за ногу

289] Тіло Патрокла волік по полю жорстокої битви.

290] Ременем міцно м'язи йому при стопі обв'язавши,

291] Ректору й іншим троянам на радість. Та люта загибель

Попередня
-= 143 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар