Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

292] Нагло прийшла, і ніхто не поміг, хоч всі дуже хотіли.

293] Син Теламонів Еант крізь натовп наскочив на нього

294] І в міднощокий шолом врукопаш його списом ударив,

295] Гострим уражений ратищем, тріснув шолом густогривий,

296] Міццю долоні Еанта і списом великим пробитий,

297] І заструмів уздовж списа мозок кривавий з тієї

298] Рани страшної, і сила покинула воїна, й зразу

299] Ногу Патрокла, відважного серцем, із рук він на землю

300] Виронив. Сам же на тіло убитого ницьма звалився

301] Одаль Ларіси буйнородючої, дяки не склавши

302] Любим батькам своїм. Короткочасним життя його стало,

303] Скорене списом безжальним Еанта, великого духом.

304] Гектор тоді на Еанта блискучим замірився списом.

305] Той же, побачивши це, від ратища мідного вчасно

306] Вбік ухиливсь. Спис у Схедія втрапив, окрасу фокеїв,

307] Сина Іфіта, великого-духом. А той в Панопеї

308] Славній мав і оселю, і владу над людом численним.

309] Саме в ключицю його він ударив, і тої ж хвилини

310] Прямо навиліт пройшло під плечем його мідяне вістря.

311] Тяжко він гримнув об землю, аж зброя на нім забряжчала.

312] В час той Еант посеред живота своїм списом ударив

313] Форкіна, сина Фенопа, який захищав Гіппотоя.

314] Броні опуклість пробивши, утробу ратище мідне

315] Враз пройняло. І впав він, хапаючи землю руками.

316] Тут відступили і лави передні, й осяйливий Гектор.

317] Відволокли тоді з криком великим аргеї убитих -

318] Форкіна й з ним Гіппотоя, і зброю з їх пліч познімали.

319] Так би й тікали трояни від любих Арею ахеїв

320] До Іліона, подолані всі малодушністю злою.

321] Славу придбали б аргеї усупереч Зевсовій волі,

322] Силою й міццю своєю. Та сам Аполлон в тій годині

323] Дух у Енея підняв, Періфанта подобу прибравши,

324] Сина Епіта. Той при дворі його батька «тарого

325] Так і постарів окличником, щирої приязні повним.

326] В постаті цій Аполлон, син Зевса, до нього промовив:

327] «Як ви, Енею, могли б проти божої волі високий

328] Свій Іліон врятувати? Вже бачив я, правда, як інші,

329] Силою й міццю своєю боронячи край свій, на власну

330] Мужність лише покладались, хоч воїв було небагато.

331] Вам же сам Зевс над данаями повну здобути звитягу

332] Дуже бажає. А ви тремтите і не йдете до бою».

333] Так він сказав. Дальносяжця Еней упізнав Аполлона,

334] Щойно побачив. Озвавсь він до Гектора й голосно крикнув:

335] «Гекторе й інші вожді і троян, і союзників наших!

336] Сором, як будем тікати від любих Арею ахеїв

337] До Іліона, подолані всі малодушністю злою.

338] Нині наблизивсь до мене один із богів і підтвердив -

339] Зевс, промислитель верховний, нам буде в бою оборонцем.

340] Йдім же сміліш на данаїв, щоб їм не вдалося безкарно

341] До кораблів своїх з мертвим умкнути Патрокловим тілом».

342] Так він сказав, і кинувся з шерегу, й став попереду.

343] 1 обернулись трояни та й рушили враз на ахеїв.

344] Списом ударив Еней Леокріта, що був Арісбанта

345] Сином і вірним у битвах товаришем був Лікомеда.

346] Жалем до друга пройнявсь Лікомед, Ареєві любий,

347] Став біля вбитого й, списом блискучим своїм замахнувшись,

348] Апісаона прошив Пппасіда, керманича люду,

349] Під передсердям, в печінку, й коліна у нього зомліли.

350] Із Пеонії буйнородючої в Трою прибувши,

351] Воїном кращим вважавсь він за Астеропеєм завзятим.

352] Жалем пройнявсь тоді Астеропей, Ареєві любий,

353] Кинувся він на данаїв, бажаючи битись завзято.

354] Та нічого не встиг. Щитами круг тіла Патрокла

355] Огородились вони, щетинячись грізно списами.

356] Воїв обходив Еант і давав їм належні накази.

357] Не відступать від Патрокла убитого всіх закликав він,

358] Не вириватися з лав, не битись від інших окремо,

359] А коло тіла триматися близько й боротись завзято.

360] Так їм Еант наказував, велетень, і багрянилась

361] Кров'ю земля пурпуровою, й купами падали трупи

362] Воїв троянських та силою гордих союзників вірних,

363] Як і данайських бійців, що теж не без крові боролись,

364] Тільки їх гинуло значно менше: вони-бо старались

365] Поміч подать один одному в час небезпеки лихої.

366] Так, наче полум'я, битва між ними палала. Сказати б,

367] Не залишилося більше ні сонця, ні місяця в небі -

368] Пітьма така огорнула тоді бойовище, де кращі

Попередня
-= 144 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар