Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

445] Чи не на те, щоб з людьми ви бездольними горя зазнали?

446] Серед усього живого, що дихає й ходить по світі,

447] Годі шукати когось, хто б нещасніший був за людину.

448] Не доведеться на вас і на повозі вашім оздобнім

449] Гектору їздити, сину Пріама, - цього не дозволю.

450] Тож чи не досить, що зброю забрав і пишається нею?

451] Вам же я силою сповню коліна й серця, щоб із бою

452] Автомедонта могли врятувать і доставити цілим

453] До кораблів глибодонних. Дам славу й троянам - вбивати

454] Воїв, аж поки вони кораблів добропалубних дійдуть,

455] Сонце за обрій зайде, і пітьма настане священна».

456] Мовлячи так, надихнув він коням великої сили.

457] З грив своїх порох на землю струсившії, відразу помчали

458] З повозом швидко вони між троянських рядів і ахейських.

459] Автомедонт же, за другом сумуючи, бився завзято.

460] Кіньми притьма налітав, мов на гусячу зграю шуліка.

461] Легко, проте, уникав він напору троян сум'ятливих,

462] Легко вривався й назад у їх юрми густі і тіснив їх.

463] Гонячись за ворогами, не вбив з них, проте, він нікого.

464] Сам-бо один він не міг на священній своїй колісниці

465] Битися списом і разом швидкими орудувать кіньми.

466] Тільки увечері пізно побачив його там товариш

467] Алкімедонт, що був сином Лаерка і внуком Гемона.

468] Автомедонтові він, за повозом ставши, промовив:

469] «Автомедонте, хто із богів надихнув тобі в груди

470] Цю безрозсудну пораду, твій розум ясний відібравши?

471] Як це ти можеш один із троянами в лавах передніх

472] Битися? Твій-бо товариш поліг, Еакідову ж зброю

473] Гектор на плечі узяв і гордо пишається нею».

474] Автомедонт же сказав йому в відповідь, син Діорея:

475] «Алкімедонте, хто із інших ахеїв спроможний

476] Коней безсмертних, як ти, об'їжджати й орудувать ними,

477] Окрім Патрокла, порадника, рівного богові, поки

478] Він ще живий був? Та доля і смерть його нині спостигли.

479] Отже, візьми ти у мене батіг цей і разом блискучі

480] Віжки, а я з колісниці зійду й воюватиму піший».

481] Так він сказав. 1, скочивши вмить в бойову колісницю,

482] Алкімедонт ухопив і батіг свій, і віжки блискучі,

483] Автомедонт же зійшов, їх побачив осяйливий Гектор

484] 1 до Енея, що близько стояв, звертаючись, мовив:

485] «Славний Енею, троян міднозбройних пораднику вірний!

486] Бачу я коней баских прудконогого внука Еака,

487] Знову з'явились вони у бою, лиш візничі нездатні.

488] Міг би тих коней я в них захопити, якщо своїм серцем

489] Ти побажаєш, - як разом на них нападем, не посміють

490] Вийти назустріч вони і до бою кривавого стати».

491] Так він сказав. Не перечив і син благородний Анхісів.

492] Рушили прямо обидва, прикривши рамена щитами ,

493] З шкіри сухої й твердої, оббитої міддю навколо.

494] З ними і Хромій тоді, і Арет, на безсмертного схожий,

495] Разом пішли. Плекали надію вони в своїм серці

496] Вбить тих обох і коней тоді захопить крутошиїх.

497] Дурні! Без крові не суджено їм повертатися з битви

498] З Автомедонтом. А він, помолившися батькові Зевсу,

499] Мужністю й силою серце наповнив своє спохмурніле.

500] Алкімедонтові, другові вірному, так він промовив:

501] «Алкімедонте, не став своїх коней далеко від мене,

502] Хай я за спиною чую їх дихання. Мабуть, не зменшить

503] Гектор, Пріамів нащадок, шаленого натиску, поки

504] В руки не візьме свої пишногривих Ахіиювих коней,

505] Нас повбивавши обох, і аргейські хоробрі загони

506] Змусить тікать. Якщо в лавах передніх і сам не поляже».

507] Так він сказав і покликав Бантів обох з Менелаєм:

508] «Гей ви, Еанти, аргеїв вожді, і ти, Менелаю!

509] Мертвого труп доручіть кому іншому з воїв хоробрих.

510] Хай, обступивши його, захищають од вражих загонів,

511] Ви ж нас, живих, захистіть од днини загибелі злої.

512] Вийшли-бо вже проти нас на битву, що сльози приносить,

513] Гектор з Енеєм, вожді троянського війська хоробрі.

514] Тільки в безсмертних богів лежить іще це на колінах.

515] Списом ударю і я, а Зевс уже далі подбає!»

516] Мовивши так, розмахнувсь і, свого довготінного списа

517] Кинувши, втрапив Аретові в щит, на всі сторони рівний.

518] Списа не стримав той щит, пройняло його міддю навиліт,

519] В низ живота увійшов-бо він глибоко, пояс пробивши.

Попередня
-= 146 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар