Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

63] Все ж я піду, хоч побачу я любого сина й почую,

64] Що за біда із ним сталась, хоча він од битви й далеко».

65] Мовила так і печеру покинула. Слідом за нею

66] Йшли нереїди в сльозах. Перед ними дробились шумливо

67] Хвилі морські. Коли ж до родючої Трої дістались,

68] На узбережжя вийшли по черзі туди, де стояли

69] Вряд кораблі мірмідонські навколо Ахілла швидкого.

70] Тяжко стогнав він, коли над ним мати спинилась поважна.

71] Синову голову з зойком болючим вона охопила

72] І крізь ридання із словом до нього звернулась крилатим:

73] «Сину, чого це ти плачеш? Яка в твоїм серці скорбота?

74] Все розкажи, не приховуй. Тож виконав Зевс ті благання,

75] Що ти із ними до нього, здіймаючи руки, звертався.

76] Вже до самих до човнів відтиснуто воїв ахейських,

77] І відчувають без тебе ганьбу вони й скруту велику».

78] Тяжко зітхнувши, так відповів їй Ахілл прудконогий:

79] «Матінко мила! Правда, що це здійснив олімпієць,

80] Тільки яка з того радість, коли мій загинув товариш,

81] Любий Патрокл! Його цінував я над все товариство,

82] Так же, як голову власну. І втратив його я. А Гектор

83] Вбив його й зняв озброєння з нього величне, прекрасне,

84] Подиву гідне, - богів подарунок Пелеєві славний

85] В день, як до смертного мужа тебе посилали на ложе.

86] Краще б лишилася ти між безсмертними німфами моря

87] Жити, нехай би Пелей собі смертну обрав за дружину!

88] Нині ж і ти в своїм серці безмежного горя зазнаєш,

89] Якщо загине твій син, і не стрінеш його ти ніколи,

90] І не повернеться вже він додому. Мені ж не дозволить

91] Дух мій спокійним лишатись і жити з людьми, поки Гектор

92] Перший від списа мого не впаде і, позбувшись дихання,

93] За обладунок Патрокла не сплатить пені дорогої!»

94] В відповідь мовить йому, проливаючи сльози, Фетіда:

95] «Недовговічний же, сину, і ти, якщо це ти говориш!

96] Зразу ж по Гекторі прийде й по тебе призначена доля».

97] В смутку тяжкому так відповів їй Ахілл прудконогий:

98] «Зразу б я вмерти готов, коли не встеріг я од згуби

99] Свого товариша, й він далеко від рідного краю

100] Смертю поліг, допомоги від мене чекаючи марно.

101] Вже не вернутись мені до любого рідного краю,

102] Ні для Патрокла просвітком не став-бо я, ані для інших

103] Товаришів, що стільки їх Гектор побив богосвітлий.

104] При кораблях тут сиджу - землі тягарем безкорисним,

105] Той, з ким ніхто з міднозбройних ахеїв зрівнятись не зможе

106] В битві, хоч, правда, в пораді бувають і кращі від мене.

107] Хай же загине навік між богів і людей ворожнеча

108] Й гнів, що й розумних не раз до лихої призводить нестями.

109] Меду солодший стікає спочатку він в груди людини,

110] Потім гіркішим щораз розростається димом ядучим.

111] Так і мене прогнівив володар мужів Агамемнон.

112] Але облишмо вже те, що пройшло, хоч болить іще дуже;

113] Під неминучістю серце у грудях своїх приневольмо.

114] Нині ж за голову любого друга я йду відомстити

115] Гектору-вбивці. Готовий і смерть я прийнять, коли схоче

116] Зевс та інші богове мені її раптом послати.

117] Смерті уникнуть, однак, не змогла навіть сила Геракла,

118] Що найлюбіший з усіх був Кронідові Зевсу-владиці.

119] Доля й його подолала і гнів невблаганної Гери.

120] Так же і я, якщо доля й на мене така дожидає,

121] Мертвий поляжу. Та нині я славу здобуду велику.

122] Тож багатьох повногрудих троянських жінок і дарданських

123] Сльози із ніжних облич обома витирати руками

124] Я незабаром примушу і в смутку тяжкому стогнати, -

125] Знатимуть, що недарма спочивав я від бою так довго!

126] Ти ж, хоч і любиш, не втримуй од битви мене, - не скорюсь я!»

127] Відповідаючи, мовила так срібнонога Фетіда:

128] «Все говорив ти, мій сину, цілком справедливо. Не сором

129] Товаришів захищати у скруті від гибелі злої.

130] Тільки ж в руках у троян із плечей твоїх пишне, блискуче

131] Мідне озброєння. Сам уже Гектор шоломосяйний

132] Гордо на плечі його одягнув. Хоч не довго, вважаю,

133] Ним величатися буде: близька-бо його вже загибель.

134] Ти ж не спіши в колотнечу Ареєву кидатись, поки

135] Власними сам не побачиш очима мене біля себе.

136] Завтра із першим сонячним променем я повернуся

137] І принесу тобі зброю ясну від Гефеста-владики».

138] Мовивши це, відійшла від свого вона любого сина

Попередня
-= 151 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар