Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

519] Зразу помітні: багато-бо нижчі від них були люди.

520] Швидко дійшли вони місця, де мала їх засідка бути,

521] Біля ріки, куди ходять стада усі до водопою.

522] Там заховались вони, блискучою міддю укриті.

523] Двоє підглядачів спереду йшли, окремо від війська,

524] 1 дожидали приходу овець та биків круторогих.

525] От підійшли вони; два пастухи їх спокійно гонили,

526] Награючи на сопілках, - ніякого лиха не ждали.

527] Ті ж, лише-но здаля їх побачивши, кинулись раптом

528] І зайняли срібнорунних отару овець і велику

529] Череду гарних корів, пастухів же обох повбивали.

530] Гомін і шум біля стада почули іздалеку в стані,

531] Сидячи в раді військовій, і зразу на коней рисистих

532] Скочили всі, і, миттю до берега річки домчавши,

533] У бойовому порядку у бій з ворогами вступили,

534] І один одного мідними били завзято списами.

535] Звада тіснилася там з Сум'яттям і погрозлива Кера;

536] Ранених то ледь живих, то й неранених Смерть забирала,

537] То волочила за ноги убитого труп з бойовища, -

538] Шати на плечах її червоніли від крові людської.

539] Воїни, наче живі, у бою тім тіснилися й бились,

540] І один в одного трупи убитих старалися вирвать.

541] Далі родючих ланів змалював він широкі простори,

542] Зорані тричі, й багато на них орачів із плугами

543] Впряжених в ярма волів туди і назад поганяли.

544] А як, дійшовши межі на ріллі, завертать уже мали,

545] Келих вина, наче мед той солодкого, в руки щоразу

546] Муж подавав їм. І борозну знову вони повертали,

547] Щоб якнайшвидше родючі лани до кінця доорати.

548] Наче поорана нива, рілля іззаду чорніла,

549] Хоч була з золота вся. Таке-то він вирізьбив диво.

550] Далі лани змалював владареві. Достигле колосся

551] Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами.

552] Падали густо на землю колосся важкі оберемки,

553] їх снопов'язи тоді перевеслами туго в'язали.

554] Три снопов'язи стояли оподаль. А хлопчики ззаду

555] Зжате збирали колосся й, його охопивши обіруч,

556] їм подавали ретельно. І тут же, радіючи серцем,

557] Мовчки стояв на межі володар, на берло обпершись.

558] Далі під дубом окличники учту уже готували,

559] В жертву принісши бика, й навкруги метушились; а жони

560] Борошном ячним його приправляли женцям на вечерю.

561] Далі він вирізьбив ще обважнілий від грон виноградник

562] З золота, - кетяги сині, аж чорні, по ньому рясніли;

563] Віття його на срібних підпорах трималось надійно;

564] Ровом він темним обведений був, а навкруг олив'яний

565] Тин височів, лиш одна пролягала крізь нього стежина

566] Для носіїв, що проходили нею на збір винограду.

567] Стежкою тою дівчата і хлопці, веселощів повні,

568] В плетених кошиках грона несли, наче мед той, солодкі.

569] Хлопчик, між ними йдучи, награвав на дзвонистій формінзі

570] І про прекрасного Ліна виспівував пісню чудову

571] Голосом ніжним. А ті, його співам вторуючи дружно,

572] Тупали в лад їм ногами, і весело всі танцювали.

573] Далі він череду вирізьбив дужих биків круторогих.

574] Деякі з золота, інші із олова їх поробив він.

575] Голосно мукали всі, ідучи із кошари на берег

576] Річки бурхливої, густо порослий гнучким очеретом.

577] Четверо йшло золотих пастухів по боках проводжати

578] Череду, й бігало дев'ять за ними собак прудконогих.

579] Спереду раптом два леви жахливі на стадо напали

580] Й поволокли вже бика, що ревів і мукав страшенно

581] В лев'ячих кігтях, а пси й юнаки поспішали на поміч.

582] Леви ж тим часом, зідравши з бика величезного шкуру,

583] Кров його й нутрощі хтиво ковтали. І марно старались

584] їх одігнать пастухи і псів нацькувать прудконогих.

585] Ті ж, боячись підійти і в левів зубами вчепитись,

586] Часом наблизяться, й гавкають тільки, і тут же тікають.

587] Пастівень вирізьбив далі кульгавий митець незрівнянний

588] І білорунних отару овець в тій чудовій долині,

589] Криті хліви, й курені, і кошару, й повітки пастуші.

590] Далі ще змалював на всі руки митець незрівнянний

591] Місце для танців, подібне до того, що в Кносі просторім

592] Славний Дедал Аріадні колись спорудив пишнокосій.

593] В розквіті сил юнаки й багатьом жадані дівчата,

594] Міцно за руки побравшись, кружляли у танці веселім.

595] В легких одіннях дівчата були, юнаки ж у хітонах,

Попередня
-= 157 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар