Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

596] Шитих з тонкої тканини й ледь маслом для блиску натертих.

597] Ті - у віночках чудових були, а ці - на ремінні

598] Срібному мали ножі, із щирого золота куті.

599] В жвавому танці на звиклих ногах вони легко кружляли,

600] Наче той круг у руках гончаревих, коли забажає

601] Він перевірити тільки, як круг обертатися буде,

602] То розійдуться рядами й одні нападають на одних.

603] Юрмами купчились люди навколо й втішалися вельми

604] Тим хороводом. Співаючи звучно, співець божественний

605] Грав серед них на формінзі, й під музики тої звучання

606] Два скоморохи стрибали в середині людного кола.

607] Далі він вирізьбив хвилі могутні ріки Океану

608] З самого краю щита, що його змайстрував так старанно.

609] А як скінчив уже щит той кувати, міцний і великий,

610] Викував панцир йому, яскравіший за полум'я буйне,

611] Викував з міді шолом, що до скронь прилягав найщільніше,

612] Гарно оздоблений, пишний, на ньому із золота гребінь;

613] Викував ще й наголінники з гнутого олова майстер.

614] Приготувавши цей обладунок, митець незрівнянний

615] Тут же Ахілловій матері все передав шанобливо.

616] Та ж, наче сокіл, злетіла із сніжних верхів'їв Олімпу,

617] Зброю ясну несучи, Гефестом уславленим куту.


ПІСНЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА

ЗРЕЧЕННЯ ГНІВУ

1] В шатах шафранних Еос із течій ріки Океану

2] Встала, щоб світло своє безсмертним явити і смертним.

3] До кораблів із Гефестовим даром примчала Фетіда

4] Й любого сина знайшла, що, простертий над тілом Патрокла,

5] Тяжко ридав. А навколо слізьми умивались гіркими

6] Товариші його. Стала між ними в богинях пресвітла,

7] Взявши Ахілла за руку, назвала і так говорила:

8] «Сину мій, мусимо тут ми лишити його, хоч обняті

9] Смутком тяжким, бо насамперед з волі богів він загинув.

10] Ти ж од Гефеста прийми чудові оці обладунки,

11] Зброю, якої на плечах ніхто із людей не носив ще».

12] Мовивши так, поклала вона це озброєння гарне

13] Перед Ахіллом. Воно аж дзвеніло, оздоблене пишно.

14] Трепет пройняв мірмідонян, що на обладунок не сміли

15] Навіть дивитись і аж відсахнулись. Ахілл же як глянув,

16] Гнів іще більший його охопив, і полум'ям грізним

17] З-під похмурнілих повік ясні його блиснули очі.

18] В руки узяв він, радіючи, бога сяйливий дарунок.

19] А, надивившись із радістю серця на дар цей коштовний,

20] Матері любій своїй він слово промовив крилате:

21] «Матінко рідна моя, це озброєння справді від бога, -

22] Витвір безсмертних це, мужеві смертному так не зробити.

23] Зараз же ним я озброюсь. Але я страшенно боюся,

24] Щоб тим часом на тілі відважного сина Менойта

25] Мухи, глибоко проникши до ран, заподіяних міддю,

26] Не наплодили черви і трупа щоб не осквернили, -

27] Зникло із нього життя, й почне розкладатися тіло».

28] Відповідаючи, мовила так срібнонога Фетіда:

29] «Сину мій, хай твого серця подібні думки не турбують.

30] Буду старанно сама відганять я рої осоружних

31] Мух, що трупи героїв, убитих в бою, поїдають.

32] Навіть якби довелось йому протягом року лежати,

33] Тіло б незмінним весь час залишалося й стало б ще кращим.

34] Ти ж невідкладно на збори скликай героїв ахейських,

35] На Агамемнона гніву зречись, керманича люду.

36] Потім до бою озбройся мерщій і в одвагу вберися».

37] Мовила так, і силу завзяття у нього вдихнула.

38] Потім Патроклові в ніздрі амброзію разом з нектаром

39] Стала вливать по краплині, щоб тіло лишалось незмінним.

40] Швидко подався морським узбережжям Ахілл богосвітлий,

41] Голосно він покликав і будив героїв ахейських.

42] Навіть і ті, що весь час при своїх кораблях залишались, -

43] І стерники, що правили твердо кермом корабельним,

44] Ключники, що в кораблях щоденно харчі роздавали, -

45] Навіть вони поспішали на збори, дізнавшись, що в битву

46] Знову з'явився Ахілл, так довго її уникавши.

47] Двоє, кульгаючи, йшли - Арея соратники вірні -

48] Син нездоланний Тідея і з ним Одіссей богосвітлий,

49] Йшли, на списи опираючись: ще-бо їм рани боліли.

50] Отже, на збори прийшовши, в ряду вони сіли переднім.

51] А наостанку прийшов і володар мужів Агамемнон,

52] Терплячи рани болючі. Ратищем мідним в жорстокій

Попередня
-= 158 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар