Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

207] Вийти й натщесерце битись, а потім, із заходом сонця,

208] Щедру подати вечерю, коли за ганьбу помстимося.

209] Та раніше до любого горла мені не полізуть

210] Страви й напої ніякі - товариша ж нашого вбито!

211] Гострою міддю порубаний, він ногами до входу

212] Серед намету мого розпростертий лежить, а навколо

213] Товариші його плачуть. Не учта на думці у мене,

214] А»лиш убивство, кров та ворога стогін смертельний!»

215] Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

216] «Сину Пелеїв Ахілле, найкращий із воїв ахейських!

217] Ти й сміливіший за мене, і в битві орудуєш краще

218] Списом своїм. Але я перевищу тебе набагато

219] Розумом: я-бо й раніш народивсь, і досвідчений більше.

220] Май же терпіння у серці і слів моїх слухай уважно.

221] Швидко у січі кривавій ситіють утомою люди,

222] Що, як стеблини, їх мідні серпи пожинають по ниві.

223] Жниво ж убогим стає, коли шальки ваги нахиляє

224] Зевс, що воєн людських неминучі вирішує судьби.

225] Отже, не шлунками мертвих оплакувать треба ахеїв,

226] Надто-бо часто один за одним погибають щоденно

227] Вої, хто ж і коли б тоді міг од печалі спочити?

228] Тих, що в бою полягли, на похорон треба віддати,

229] Твердість зберігши в душі, поплакавши день над померлим.

230] Іншим же, що по жорстокДй війні у живих залишились,

231] Треба про їжу й пиття пам'ятати, щоб, сили набравшись,

232] Битися ми з ворогами невтомно могли й безустанно,

233] Міддю міцною озброєні. Хай же ніхто не бариться

234] В нашому війську надалі й наказів нових не чекає.

235] Зле-бо з наказом новим тому буде, хто все ж залишиться

236] Біля аргейських човнів. Мерщій же шикуймося в лави

237] Й на конеборних троян обрушимо зброю Арея!»

238] Мовивши так, він двох Несторідів узяв із собою,

239] І Фелеща Мегета, й Тоанта, і ще Меріона,

240] І Лікомеда, сина Креонта, ще й Меланіппа

241] І до намету пішов Агамемнона, сина Атрея.

242] Слово наказів його переходило тут же у діло.

243] Сім принесли із намету триногів обіцяних, потім

244] Двадцять сяйних казанів, узяли до них коней дванадцять.

245] Сім привели ще жінок, обізнаних добре в чудових

246] Виробах, восьма ж по них Брісеїда була яснолиця.

247] Спереду йшов Одіссей, що десять відважив талантів

248] Золота, інші дарунки несли юні вої ахейські.

249] Все це на площі вони поскладали. Тоді Агамемнон

250] Встав. Тим часом Талтібій, голосом схожий на бога,

251] З вепром в руках зупинивсь перед славним керманичем люду.

252] Син же Атреїв, рукою свій витягши ніж, що звичайно

253] Біля великих меча свого піхов мав завжди з собою,

254] З вепра щетини спочатку відрізав і, руки здійнявши,

255] Ревно до Зевса молився. І мовчки сиділи аргеї

256] Всі по місцях своїх, слів дослухаючи пильно вождевих.

257] Очі піднісши до неба широкого, так він молився:

258] «Будьте за свідків, о Зевсе, найвищий з богів, найсильніший,

259] Земле, і Сонце, й Ерінїї, що в глибині під землею

260] Тяжко караєте люд за ложно промовлені клятви!

261] Не доторкався й рукою до дівчини я Брісеїди,

262] Не вимагав ані ложа, ані чогось іншого в неї.

263] Досі в наметі моїм залишалась незаймана діва.

264] А як брехливо клянусь, хай пошлють мені вічні богове

265] Лиха багато, як тим посилають, хто клятву порушив».

266] Мовив це й вепрові горло розсік він безжальною міддю

267] І, розмахнувшись, у глиб його сивого моря закинув,

268] Рибі в поживу. Ахілл же, із місця свойого підвівшись,

269] До війнолюблих аргеїв з такими звернувся словами:

270] «Зевсе, наш батьку, великі ти людям напасті готуєш!

271] Не схвилював би ніколи так серця мойого у грудях

272] Син Атреїв, не міг би він силою дівчини тої

273] Взяти усупереч волі моїй. То, мабуть, могутній

274] Зевс побажав, щоб смертю загинуло стільки ахеїв.

275] Сядьмо ж обідати й будьмо готові до справи Арея!»

276] Мовивши так, розпустив він збори мужів скороспішні.

277] До кораблів своїх швидко усі порозходились вої,

278] А мірмідоняни, духом відважні, забрали дарунки

279] Й на корабель однесли до Ахілла, подібного богу.

280] Все поскладали в наметах і поряд жінок посадили,

281] Коней же славні візничі усіх в табуни відігнали.

282] А Брісеїда прекрасна, немов золота Афродіта,

283] Тіло Патрокла побачивши, гострою міддю пробите,

Попередня
-= 161 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар