Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

568] Мабуть, і в нього тіло для гострої міді вразливе,

569] В ньому одна лиш душа, і люди його називають

570] Смертним, - але вшанував його славою Зевс громовладний».

571] Мовив і, зібраний весь, дожидав він Ахілла, й відважне

572] Серце його поривалося битись і збройно змагатись.

573] Наче пантера з гущавини лісу виходить сміливо

574] Мужеві взустріч мисливому, й серце її не жахнеться,

575] І не злякається, хоч би почувши і псів валування;

576] Хоч би й забігши вперед, - її влучить мисливий стрілою,

577] Навіть і пройнята списом, вона не втрачає відваги

578] В серці і рветься або подолать, або мертвою впасти, -

579] Так Антенора славетного син, Агенор богосвітлий

580] Не захотів утікать, не помірявши сили з Ахіллом.

581] Виставив перед собою він щит, на всі боки округлий,

582] Списа в Ахілла націлив і голосно крикнув до нього:

583] «Мабуть, велику надію ти мав, світлосяйний Ахілле,

584] Місто відважних троян сьогодні ж таки зруйнувати!

585] Дурню, багато нещасть вам випаде ще через Трою!

586] Знайдеться в нашому місті багато ще воїв могутніх,

587] Щоб, захищаючи любих батьків і дружин із дітками,

588] Наш Іліон боронить. Тут тебе твоя доля настигне,

589] Хоч войовник ти й завзятий, і навіть твій вигляд жахає!»

590] Мовив і гострого списа важенного кинув рукою, -

591] Втрапив, не схибивши, спис у голінку тому, під коліном,

592] Аж забряжчала жахливо нова наголінниця, кута

593] З олова, - ратище мідне пробити її не здолало

594] Й набік відскочило: божий дарунок став на заваді.

595] Зразу ж тоді богорівного вдарив Пелід Агенора

596] Списом, та славою вкритись йому Аполлон не дозволив,

597] Вихопив з бою, густим Агенора укривши туманом,

598] І неушкодженим дав йому з битви жорстокої вийти.

599] Сам же Пеліда лукавством одвів од троян дальносяжець,

600] На Агенора із вигляду ставши у всьому подібним,

601] Кинувсь тікать од Ахілла, а той став його доганяти.

602] Довго він гнався за ним по широкому полю пшеничнім,

603] Тиснучи в бік, де глибокохвилий Скамандр протікає.

604] Трохи попереду біг Аполлон, все заманював ближче,

605] І наздогнати його щохвилини Ахілл сподівався.

606] Інші ж трояни тим часом жаданого міста добігли

607] Натовпом цілим, і втеклими зразу наповнився город.

608] З них вже ніхто не насмілювавсь більш поза мурами міста

609] Інших чекать, щоб дізнатися, хто від біди врятувався,

610] Хто залишився убитий. І хвилею всі утікали

611] В город, кого лиш могли донести туди ноги й коліна.


ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

УБИВСТВО ГЕКТОРА

 

1] Наче сполохані лані, трояни, добігши до міста,

2] Піт обтирали і спрагу питтям вдовольняли жагучу,

3] Мовчки до визубнів муру схилившись. Тим часом ахеї

4] Вже із щитами на плечах підходили близько до муру.

5] Гектор же, згубною долею скутий, один залишився

6] Під Іліоном самим, недалеко від Скейської брами.

7] До Пелеона з таким Аполлон тоді словом звернувся:

8] «Що ж це ти, сину Пелеїв, так швидко за мною женешся,

9] Смертний - за богом безсмертним? Ти, мабуть, того і не знаєш,

10] Що не людина, а бог я, і так розлютився шалено?

11] Навіть не дбаєш про битву з троянами, що утікають

12] З жахом до міста свого, а ти лише час тут марнуєш.

13] Не сподівайся убить мене: смерті-бо я не підвладний!»

14] Гнівом охоплений, так Ахілл відповів прудконогий:

15] «Ти ошукав, дальносяжче, мене, із богів найхитріший,

16] Вдаль заманивши від мурів! Без тебе троян ще багато

17] Гризли б тут землю зубами, назад в Іліон не вернувшись!

18] Ти мене слави позбавив великої. Тож врятувати

19] Легко троян тобі: помсти в майбутньому ти не боїшся!

20] Хоч на тобі навіть сам я помстився б, якби моя сила!»

21] Мовивши так, до міста він вирушив, повен одваги,

22] Мовби із повозом кінь, що в гонах бере нагороду,

23] Ледве землі доторкаючись, легко летить по рівнині, -

24] Ступнями так безустанно Ахілл миготів і коліньми.

25] Перший Пріам, староденний Ахілла помітив очима,

26] Як по рівнині той мчав і сяяв озброєнням мідним,

27] Наче зоря, що наприкінці літа виходить на небо

28] Й сяє яскраво між зір незліченних у темряві ночі, -

29] Псом Оріона зорю ту блискучу в людей називають.

Попередня
-= 178 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар