Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

183] «Трітогенеє, дитя моє любе, не бійся! Хоч часом

184] І не ласкаво я мовлю, до тебе я завжди прихильний.

185] Зробиш, як розум підказує, хай тебе це не спиняє».

186] Те, що він мовив Афіні, було і самій їй до серця, -

187] Кинулась швидко вона із високих вершин олімпійських.

188] А прудконогий Ахілл безустанно за Гектором гнався.

189] Наче на оленя юного пес по узгір'ях полює,

190] Вигнавши з лігва, й жене по ярах та ущелинах диких,

191] Той, хоч умкне на хвилину, у хащах густих затаївшись,

192] Пес по сліду його знайде й женеться за ним, поки схопить.

193] Так від Пеліда не міг прудконогого й Гектор умкнути.

194] Скільки не кидався він, щоб Дарданської брами добігти

195] 1 заховатись під захистом міцно збудованих мурів,

196] Де б і трояни його захистили, стріляючи зверху,

197] Стільки й Пелід забігав наперед і на голу рівнину

198] Знов одганяв його, сам же міської тримався твердині.

199] Як уві сні не впіймать чоловікові іншого мужа -

200] Ані цей утекти, ані той наздогнати не може, -

201] Так ні настигнуть Ахілл, ані Гектор не міг і умкнути.

202] Як пощастило б од Кер ухилитись йому і від смерті,

203] Коб Аполлон дальносяжний востаннє йому не з'явився

204] На допомогу, надавши снаги й підбадьоривши ноги?

205] Воям ахейським кивав головою Ахілл богосвітлий

206] Ратищ на Гектора довгих і стріл гірких не метати,

207] Щоб не здобув би хто слави, а він тоді б другим лишився.

208] А як обидва вони до джерел учетверте добігли,

209] Батько безсмертних богів, терези золоті натягнувши,

210] Кинув на шальки два жереби довгопечальної смерті -

211] Гектора, коней баских упокірника, й другий - Ахілла,

212] І посередині взяв. Долі Гектора день похилився,

213] Вниз, до Аїду пішов, - Аполлон одвернувся од нього.

214] До Пелеона ж богиня прийшла, ясноока Афіна,

215] Та, перед ним зупинившись, промовила слово крилате:

216] «Зевсові любий Ахілле ясний! Сподіваюся, нині

217] До кораблів принесемо з тобою велику ми славу,

218] Гектора, хоч і який він неситий в бою, подолавши.

219] Не пощастить відтепер йому більше від нас ухилятись,

220] Не допоможе і Феб дальносяжний, хоч як би старався

221] Й повзав у Зевса в ногах, у егідодержавного батька.

222] Тож зупинись на часину й спочинь! А сама я подамся

223] До Пріаміда й схилю його вийти на бій із тобою».

224] Так говорила Афіна, і радо Ахілл їй скорився.

225] От зупинивсь він і сперся на ясен свій мідяногострий.

226] І до божистого Гектора миттю вона поспішила,

227] Постать Дейфоба прибравши і голос його неослабний,

228] Та, перед ним зупинившись, промовила слово крилате:

229] «Любий, як тяжко Ахілл утісняє тебе прудконогий,

230] Гонячи швидко навкруг священного міста Пріама.

231] Отже, спинімось, заждім його й будемо вдвох боронитись!»

232] В відповідь Гектор великий промовив їй шоломосяйний:

233] «Тож і раніше мені, Дейфобе, ти був найлюбіший

234] З рідних братів моїх, котрих Гекуба й Пріам породили.

235] Нині ж тебе я повинен тим більш поважати душею,

236] Що, мене в скруті на власні побачивши очі, ти зваживсь

237] Вийти з-за мурів, тоді як інші за ними сховались».

238] В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

239] «Любий мій брате! Наш батько, й шановна матінка наша,

240] Й товариші всі один перед одним уклінно благали

241] В місті лишатись: таким-бо вони переповнені страхом!

242] Тільки ж за тебе тривогою там моє серце смутилось.

243] Ну-бо, сміливо ставаймо до бою й списів не щадімо

244] В січі завзятій, - побачимо ще, чи Ахілл прудконогий

245] Нас повбива й поволочить озброєння наше криваве

246] До кораблів глибодонних, чи ти його списом здолаєш!»

247] Мовила так і підступно його повела за собою.

248] А як, один проти одного ставши, зійшлись вони близько,

249] Перший Ахіллові Гектор сказав тоді шоломосяйний:

250] «Більш я не буду, Пеліде, як досі, тебе уникати.

251] Тричі оббіг я Пріамове місто священне, не смівши

252] Стріти твій напад. А зараз - дух мій мене спонукає

253] Стати грудьми проти тебе - здолаю чи смертю загину.

254] Але звернімось до вічних богів: вони кращими будуть

255] Свідками нам і нашу пильніше доглянуть умову.

256] Не оскверню я тебе, коли над тобою звитягу

257] Дасть мені Зевс, і душу із тіла твого відберу я.

258] Тільки славетне озброєння з тебе зніму я, Ахілле,

Попередня
-= 181 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар