Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

427] Надто ж дорога вузька! Обганятимеш далі, де ширше!

428] Лихо нам буде обом, як зчепляться тут колісниці!»

429] Мовив він так, а той, вдаючи, ніби слів тих не чує,

430] 1 Коней ще швидше погнав, батогом їх шмагаючи сильно.

431] Скільки простору закинутий з розмаху диск пролітає,

432] Пущений з рук юнака, що свою випробовує силу, -

433] Стільки неслись вони поруч. Та врешті позаду лишились

434] Коні Атрідові. їх поганяти вже й сам перестав він,

435] Щоб на вузькім не зіткнулися коні їх однокопиті,

436] Не перекинули б повозів, сплетених міцно, самі ж бо

437] Щоб не попадали в пил, пориваючись до перемоги.

438] Крикнув з обуренням гнівним тоді Менелай русокудрий:

439] «В цілому світі чи є, Антілоху, вредніший за тебе!

440] Мчись же! А досі розумним вважали й тебе між ахеїв!

441] Та без клятви тепер не здобути тобі нагороди!»

442] Мовивши так, Менелай до коней звернувся і крикнув:

443] «Не відставайте, хоч серцем засмучені 1м, не баріться!

444] Адже раніше в тих коней потомляться ноги й коліна,

445] Аніж у вас: давно-бо обом їм минулася юність!»

446] Так він гукнув, а вони, владаревим настрашені криком,

447] Швидше побігли і коней передніх небавом дігнали.

448] В час той аргеї на зборах сиділи народних і пильно

449] Стежили, як, піднімаючи куряву, коні змагались.

450] Ідоменей, що над Крітом владарить, їх перший помітив -

451] Осторонь зборів окремо сидів він на місці дозорнім.

452] Окрик візничого вчувши, здаля він пізнав його звучний

453] Голос, угледів також і коня, що летів попереду:

454] Кінь-бо на масть був каштановий весь, і тільки на лобі

455] Пляма у нього біліла, як місяць уповні, округла.

456] Ідоменей тоді встав і так до аргеїв промовив:

457] «Друзі мої, аргеїв вожді і порадники люду!

458] Чи то лиш я розрізняю там коней, чи й ви так же само?

459] Тож наперед уже інші, здається, там вигнались коні.

460] Тож і візничий, ввижається, інший. Затримались, видно,

461] В полі кобили Евмелові, бігли ж вони попереду.

462] Бачив я, як вони перші на закруті стовп обігнули,

463] А от тепер їх не можу побачити, й марно за ними

464] Очі блукають мої по троянській рівнині просторій.

465] Може, із рук у візничого випали віжки, й не встиг він

466] Стримати коней як слід, обгинаючи закрут невдало.

467] Впав він, боюсь я, на землю, і повіз йому поламався,

468] Й переполохані врозтіч розбіглися раптом кобили.

469] Встаньте-но й ви і самі подивіться: не дуже-бо добре

470] Я добачаю. Здається мені, ніби мчить попереду

471] Муж етолійського роду, аргеїв володар одважний,

472] Славний Тідея комонного син, Діомед премогутній».

473] Грубо Еант відповів йому, син прудконогий Ойлеїв:

474] «Ідоменею, ну що це ти мелеш завчасно? Ті ж самі

475] Там прудконогі кобили біжать по троянській рівнині.

476] Не наймолодший-бо віком ти тут серед інших аргеїв,

477] Не найзіркіші за всіх з-під чола твого дивляться очі, -

478] Ти ж, проте, завжди щось мелеш! Але тобі зовсім не личить

479] Тут теревенити, - є значно кращі за тебе тут люди!

480] Ті, що й раніше, Евмелові спереду скачуть кобили

481] Бистрі, і сам він, із віжками стоячи, їх поганяє».

482] Гнівом скипівши, йому відповів тоді крітян привідця:

483] «Перший до звади, Еанте підступний, а в іншому слабший

484] Поміж аргеїв усіх, і вдачею ти злозичливий.

485] Дай об заклад на триніг чи котел поб'ємось між собою,

486] А за суддю оберім Агамемнона, сина Атрея.

487] Знатимеш добре, програвши, чиї там попереду коні».

488] Мовив він так, і підвівсь тоді син прудконогий Ойлеїв

489] Відповісти йому сповненим гніву образливим словом.

490] Сварка ще гірша точилася б далі іще поміж ними,

491] Та от підвівся Ахілл і слово таке до них мовив:

492] «Годі лайливими кидатись вам так завзято словами,

493] Ідоменею й Еанте, - обом це вам зовсім не личить!

494] Іншого ви б і самі осудили, хто так учинив би.

495] Отже, спокійно сидіть на місцях і стежте, як мчаться

496] Коні. Сюди незабаром примчать вони всі у погоні

497] За перемогою, й легко з вас кожен тоді упізнає

498] Коней аргейських, які будуть перші із них, які другі».

499] Мовив він так. Син Тідея ж тим часом уже наближався,

500] Коней своїх батогом безустанно шмагаючи. Коні

501] Мчали шалено, немовби в повітрі над шляхом летіли,

Попередня
-= 191 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар